Cisco опублікувала звіт “2020 Consumer Privacy Survey” з результатами дослідження приватності користувачів під час пандемії. В ході дослідження фахівці хотіли зрозуміти, як люди у всьому світу знаходять баланс між необхідністю ділитися своєю інформацією і збереженням конфіденційності.
Оскільки світ продовжує боротися з наслідками пандемії COVID-19, дані та конфіденційність даних ніколи не були більш критичними. Наш стан здоров’я; результати наших тестів; наше фізичне розташування; наші контакти з іншими – це саме ті типи інформації, яку уряди хочуть збирати від приватних осіб для контролю за розповсюдженням вірусу, і що компанії повинні забезпечувати безпечне робоче середовище. Але це також типи глибоко особистої інформації.
Національні або глобальні надзвичайні ситуації часто супроводжуються ерозією особистих прав, оскільки громадяни не охоче торгують приватним життям для почуття безпеки, що може підтвердити кожен, хто літав до і після терактів 11 вересня. Оскільки вірус COVID-19 розповсюдився у всьому світі, багато хто передбачав, що це стане сигналом для припинення конфіденційності даних. Але споживачі не сприймають це так.
Ось декілька основних моментів результатів опитування:
- Незважаючи на пандемію, споживачі продовжують бажати, щоб їх інформація була захищена. Більшість респондентів (63%) не хочуть змін до законодавства про конфіденційність або лише обмежені винятки. І хоча 57% підтримують потребу роботодавця перевіряти інформацію про стан здоров’я для забезпечення безпечного робочого місця, лише 37% підтримують обмін інформацією про заражених сусідів або колег по роботі. Цікаво, що, оскільки стільки людей працюють і навчаються віддалено, 60% з них стурбовані захистом конфіденційності.
- Майже третина споживачів – це “Активні особи стурбовані порушенням конфіденційності” – ті, хто перестав вести бізнес з організаціями через проблеми конфіденційності даних. Споживачі беруть справи у свої руки, коли вони не довіряють способу використання їх даних. Типи компаній, від яких вони відмовились, – це не просто Інтернет-послуги, такі як соціальні медіа та Інтернет-провайдери, а традиційні компанії, що продають цеглу, як-от роздрібні магазини, банки та компанії, що продають кредитні картки. І як тільки довіра порушується, багато хто з цих клієнтів навряд чи повернеться.
- Споживачі очікують, що їхні уряди візьмуть на себе ініціативу у захисті своїх даних, а жителі всіх опитаних країн дуже прихильно ставляться до своїх законів про конфіденційність. Споживачі не завжди довіряють компаніям дотримуватися власної політики конфіденційності, тому вони вважають, що головна відповідальність повинна лягти на національні та місцеві органи влади. Враховуючи цю потребу, цікаво, що в кожній опитаній країні респонденти, які в переважній більшості знали про закони про конфіденційність своєї країни, бачили, що ці закони мають позитивний вплив (наприклад, респонденти в Австралії були 58% позитивними проти 4% негативними; у Франції 43% позитивних проти 1% негативних).
- Споживачі хочуть більшої прозорості використання своїх даних. Майже половина всіх респондентів не вірять, що вони в змозі ефективно захистити свої персональні дані сьогодні. Причиною номер один безумовно було питання прозорості: споживачі вважають, що компаніям просто занадто складно з’ясувати, що саме вони роблять із даними своїх клієнтів.
Це дослідження показує, що конфіденційність є не лише регулятивним питанням, але й пріоритетом споживача та бізнес-імперативом. У Cisco ми також вважають, що конфіденційність є основним правом людини. Виходячи з цього переконання та досвіду захисту конфіденційності даних, фахівці рекомендують організаціям робити наступне:
- Забезпечте якомога більшу прозорість для клієнтів щодо того, які дані Ви збираєте, як Ви ними користуєтесь і як їх захищаєте.
- Переконайтеся, що Ваші інструменти безпечні та готові до конфіденційності, і розгляньте питання конфіденційності на ранніх етапах упродовж всього процесу проектування.
- Забезпечте обізнаність щодо правил конфіденційності у кожній із країн, де Ви ведете бізнес. Коли споживачі розуміють, який захист вони мають, вони більш впевнено діляться своїми даними, коли це вимагають.
Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:
Фішингові листи: розпізнаємо шахрайство на реальному прикладі
Як вимкнути веб-камеру та мікрофон у Zoom? – ІНСТРУКЦІЯ
Як змінити ім’я користувача у Twitter? – ІНСТРУКЦІЯ
Як виявити шахрайство з технічною підтримкою та уникнути його? Поради
Як виміряти рівень кисню у крові за допомогою Apple Watch? – ІНСТРУКЦІЯ
Як увімкнути нову функцію відстеження миття рук на Apple Watch? – ІНСТРУКЦІЯ
Нагадаємо, оператор платіжної системи Mastercard готує до пробних випробувань банківську карту F.CODE Easy, що використовує відбитки пальців для підтвердження прав на транзакцію в платіжних терміналах магазинів.
Також з’явився мобільний додаток доповненої реальності #PrisonersVoice, який привертає увагу міжнародної спільноти до українських бранців Кремля та до системного порушення Російською Федерацією прав людини загалом.
До речі, експерт з інтернет-безпеки, “білий хакер” із Нідерландів Віктор Геверс, відомий тим, що зміг зайти на екаунт президента США Дональда Трампа в 2016 році, повторив свій “успіх” в 2020 році.
Окрім цього, кіберзлочинне угруповання викрало понад 3 Тб приватних відео та розмістило їх на сайтах для дорослих. Серед викладених матеріалів були як відверто інтимні, так і цілком буденні. Зловмисники отримали доступ до понад 50 тисяч особистих IP-камер, що дозволило зібрати колекцію відеоматеріалів.
А 30-річний житель Івано-Франківщини створив веб-сайти, де на платній основі надавав доступ до перегляду фільмів. Засновник онлайн-кінотеатрів не мав дозволів від правовласників на розповсюдження їхніх творів та порушив авторські права двох іноземних кінокомпаній.