25-річного меншканця Волинської області викрили у шахрайській схемі заволодіння обліковими записами онлайн-банкінгу та викрадення коштів із рахунків жертв.
Про це повідомляє прес-служба Департаменту кіберполіції Національної поліції України.
Як встановили правоохоронці, зловмисник підсідав до компаній у закладах відпочинку, знайомився та відпочивав із ними. Потім просив в одного з учасників компанії телефон нібито для здійснення дзвінка. Замість цього у мобільному додатку онлайн-банкінгу за допомогою функції відновлення паролю він змінював фінансовий номер потерпілих на власний. Після чого отримував смс-повідомлення від банку вже на свій номер. Таким чином зловмисник отримував доступ до облікових записів онлайн-банкінгу потерпілих.
Надалі фігурант, володіючи конфіденційними даними власників цих облікових записів, оформлював онлайн-кредити від різних установ.
У помешканні фігуранта кіберполіція провела обшук. За результатами вилучено комп’ютерну техніку, мобільні телефони, сім-карти та чорнові записи.
За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 (Шахрайство) та ч. 1 ст. 361 (Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку) Кримінального кодексу України. Чоловіку повідомлено про підозру. Йому загрожує до восьми років ув’язнення.
Нагадаємо, використовуючи реквізити платіжних карток громадян інших держав, зловмисник купував товари в Інтернет-магазинах. Далі продавав їх у соціальних мережах українцям.
Окрім цього, прогалини в безпеці знайдені в продуктах Amazon, Apple, Google, Samsung, Raspberry, Xiaomi, а також точках доступу від Asus і Huawei.
До речі, рекламні агенції, що надавали послуги з розміщення реклами, в тому числі на сайтах онлайн-кінотеатрів, своєю діяльністю забезпечували функціонування ресурсів з піратським контентом.
Зверніть увагу, цього року Facebook святкує 16 років від дати створення. За цей час багато користувачів активно наповнювали власні сторінки сотнями фото, даними про місця навчання чи роботи, сім’ю та друзів. Щоб така “колекція” особистої інформації не була використана у зловмисних цілях, власникам потрібно регулярно переглядати та змінювати параметри конфіденційності власної сторінки.
Також довгий час більшість користувачів вважали, що загроз для Linux значно менше, ніж для Windows чи macOS. Однак останнім часом комп’ютерні системи та додатки на базі цієї операційної системи все частіше стають об’єктами атак кіберзлочинців.
