Android може здаватися складним через численні версії, які досі активно використовуються на пристроях. Слідкувати за останніми оновленнями може бути важко, і часто для отримання найсвіжішої та найкращої версії Android потрібно придбати новий телефон. Отже, яка остання версія Android та яка версія на вашому телефоні?

Основні версії Android зазвичай випускаються раз на рік (хоча так було не завжди), а в проміжках між ними виходять щомісячні оновлення безпеки. Іноді Google також випускає точкові оновлення (.1, .2 і т.д.), хоча вони, як правило, виходять нерегулярно. Часто більш значні оновлення, які не настільки важливі, як повні версії, вимагають точкового оновлення – як, наприклад, оновлення з Android 8.0 до Android 8.1.

Коротка історія версій Android

Протягом багатьох років кожна версія Android мала десертний псевдонім, який багато людей використовували замість номера версії.

Ми вирішили, що буде доречно дати коротку інформацію про кожну версію Android за її кодовою назвою та датою випуску. Так би мовити, для повноти картини.

• Android 1.5, Cupcake: 27 квітня 2009 року
• Android 1.6, Donut: 15 вересня 2009 року
• Android 2.0-2.1, Eclair: 26 жовтня 2009 (початковий реліз)
• Android 2.2-2.2.3, Froyo: 20 травня 2010 (початковий випуск)
• Android 2.3-2.3.7, Gingerbread: 6 грудня 2010 (початковий випуск)
• Android 3.0-3.2.6, Honeycomb: 22 лютого 2011 (початковий випуск)
• Android 4.0-4.0.4, Ice Cream Sandwich: 18 жовтня 2011 (початковий випуск)
• Android 4.1-4.3.1, Jelly Bean: 9 липня 2012 року (початковий випуск)
• Android 4.4-4.4.4, KitKat: 31 жовтня 2013 (початковий випуск)
• Android 5.0-5.1.1, Lollipop: 12 листопада 2014 року (початковий реліз)
• Android 6.0-6.0.1, Marshmallow: 5 жовтня 2015 року (початковий випуск)
• Android 7.0-7.1.2, Nougat: 22 серпня 2016 року (початковий випуск)
• Android 8.0-8.1, Oreo: 21 серпня 2017 року (початковий реліз)
• Android 9.0, Pie: 6 серпня 2018 року
• Android 10.0, Queen Cake: 3 вересня 2019 року
• Android 11.0, Red Velvet Cake: 8 вересня 2020 року
• Android 12.0, Snow Cone: 19 жовтня 2021 року
• Android 13.0, Tiramisu: 15 серпня 2022 року
• Android 14.0, Upside Down Cake: 4 жовтня 2023 року
• Android 15.0, Vanilla Ice Cream: 15 жовтня 2024 року
• Android 16.0, Baklava: 10 червня 2025 року

Як бачите, спочатку система оновлень не мала жодної регулярності, але епоха Ice Cream Sandwich започаткувала щорічний графік оновлення версій ОС.

Ще кілька цікавих фактів:

• Honeycomb була єдиною спеціальною версією Android для планшетів, і вона працювала паралельно зі збіркою Gingerbread для телефонів. Потім окремі ОС для телефонів і планшетів були об’єднані, починаючи з Ice Cream Sandwich.
• Ice Cream Sandwich був, мабуть, найбільш кардинальним оновленням Android на сьогоднішній день. Воно не тільки об’єднало версії ОС для планшетів і телефонів, але й повністю змінило зовнішній вигляд системи.
• Спочатку Google випустила пристрої Nexus, орієнтовані на розробників, щоб підкреслити можливості кожної версії Android. Згодом це перетворилося на орієнтовану на споживача лінійку пристроїв Pixel, яку ми маємо сьогодні.
• Android KitKat – це перший випадок, коли Google об’єдналася з комерційним виробником для випуску Android. Вони зробили це знову для Android Oreo.

Остання версія Android – 16.0

Останньою офіційно випущеною версією Android є Android 16. Google представив цю версію 10 червня 2025 року, після періоду бета-тестування, який розпочався у першій половині 2025 року.

Основні нововведення Android 16:

• Тепер доступна функція Live Updates (сповіщення в реальному часі) для відстеження доставки чи маршрутів прямо на екрані блокування.
• Розширено можливості безпеки, пандемічних мікрофонних сповіщень та режим Advanced Protection для користувачів, які цього потребують.
• Новий дизайн Material 3 Expressive із покращеною кастомізацією інтерфейсу.
• Доступний десктоп‑режим, який дозволяє підключити телефон до зовнішнього дисплея для роботи в режимі вікон — поки що у бета‑версії.
• Покращення у сфері доступності: підтримка LE Audio, більше опцій масштабування та настроюваних підсвіток сповіщень.

Як перевірити версію Android

Перевірка версії Android, яка працює на вашому пристрої, буде відрізнятися залежно від того, яка компанія його виготовила, але ми покажемо основні кроки, які повинні бути застосовні до більшості пристроїв.

Відкрийте меню налаштувань телефону, потягнувши вниз шторку сповіщень (один або два рази, залежно від виробника), а потім торкніться значка шестерні.

Звідти прокрутіть меню до самого низу і торкніться пункту «Про телефон» (він також може називатися «Про пристрій»).

Там має бути пункт «Версія Android» – знову ж таки, залежно від пристрою та версії Android, він може відрізнятися.

Як оновитися до останньої версії Android

Коротка відповідь також невтішна: можливо, ви не зможете. Виробник вашого телефону в першу чергу займається оновленнями Android – тож Samsung відповідає за свої оновлення. Єдині оновлення, якими займається сама компанія Google, призначені для пристроїв Pixel.

Щоб дізнатися, чи доступне оновлення для вашого пристрою, перейдіть в Налаштування > Система > Оновлення системи (або аналогічно). Знову ж таки, це може бути в іншому місці, залежно від вашого телефону – наприклад, Samsung розміщує пункт «Оновлення системи» в корені меню «Налаштування» (Налаштування > Оновлення програмного забезпечення > Завантажити та встановити).

Якщо натиснути цю опцію, програма перевірить наявність оновлень на пристрої, але є велика ймовірність, що вона нічого не знайде. Як тільки оновлення стає доступним для вашого телефону, він зазвичай сповіщає вас про це і пропонує завантажити та встановити його негайно.

Єдиний надійний спосіб бути впевненим, що ви отримаєте останню версію Android – це купити телефон з лінійки Pixel. Google оновлює ці телефони напряму, і вони, як правило, мають найновішу версію та патчі безпеки.

Ця стаття Яка остання версія Android? раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Якщо ви хочете оживити свій застарілий ноутбук, Linux може стати вашим найкращим вибором. Дізнайтеся, як легко встановити Linux на старий ноутбук.

Linux є моєю основною операційною системою з 1997 року. Коли я вперше почав використовувати ОС з відкритим кодом, це було нелегко. Треба було виконувати багато роботи з командним рядком, а підтримувати мій модем 33,6 Кб онлайн було кошмаром.

У ті часи інсталяція Linux на ноутбук була справою, яку могли зробити лише найкваліфікованіші користувачі. Проблема полягала в тому, що (на той час) Linux не мав достатньої підтримки таких речей, як карти Wi-Fi, звук і відео. Ви можете встановити свій улюблений дистрибутив Linux , і зрештою дізнатися, що він не підтримує вашу відеокарту. Потім спробувати інший дистрибутив, який буде підтримувати вашу відеокарту, але не підтримувати звукову карту.

Згодом Linux наздогнав конкуренцію, поки не знайшов підтримку більшості апаратних засобів (за винятком, можливо, найсучаснішої графіки та деяких нових периферійних пристроїв). Навіть тоді спільнота Linux виконувала велику роботу, щоб не відставати від Windows і MacOS .

Отже, якщо у вас є ноутбук, створений, скажімо, протягом останніх 10 років, у вас не повинно виникнути проблем із тим, щоб встановити Linux на нього.

Але як? Дозвольте мені показати вам, як це просто.

Як Linux може оживити ваш старіючий ноутбук

Перше, про що слід пам’ятати, це те, що ми збираємося видалити поточну операційну систему на вашому ноутбуці. Тому переконайтеся, що ви зберегли всі файли та каталоги на SD-карту або зовнішній жорсткий диск. Якщо у вас немає жодної з цих речей, завантажте ці файли в обліковий запис хмарного сховища .

Після створення резервної копії всіх даних, які потрібно зберегти, ви готові до встановлення.

Вимоги

Щоб встановити Linux, вам знадобиться наступне:

• Ноутбук, створений протягом останнього десятиліття.
• Завантажувальний USB-диск Linux.

Створення завантажувального USB-диска Linux

Крок 1: Завантажте образ диска Linux

Першим кроком є завантаження образу диска Linux з офіційного сайту дистрибутива (в нашому прикладі це Ubuntu). Зазвичай це буде файл з розширенням .iso. Збережіть цей файл на вашому комп’ютері.

Крок 2: Підготовка USB-диска

Підготуйте USB-диск, на який ви будете записувати образ. Важливо знати, що процес створення завантажувального USB-диска повністю форматує диск, тому зробіть резервну копію всіх важливих даних.

Крок 3: Встановлення програми для запису образу на USB-диск

Існує декілька програм, які можуть допомогти вам записати образ диска на USB-диск. Наприклад, Rufus, доступний для завантаження з офіційного сайту. Встановіть програму та запустіть її.

Крок 4: Вибір образу диска та USB-диска

Після запуску програми виберіть образ диска, який ви завантажили на першому кроці, а також USB-диск, на який ви хочете записати образ.

Крок 5: Запис образу на USB-диск

Після вибору образу та USB-диска натисніть кнопку “Start” або “Record” для початку процесу запису образу на USB-диск. Цей процес може зайняти деякий час, залежно від розміру образу та швидкості USB-диска.

Крок 6: Завершення створення завантажувального USB-диска

Після успішного запису образу на USB-диск ви можете використовувати його як завантажувальний диск для встановлення Linux на інші комп’ютери. Просто вставте диск у USB-порт комп’ютера, на який ви хочете встановити Linux, та налаштуйте BIOS для завантаження з USB-диска.

Ми збираємось продемонструвати, як встановити щоденний випуск Ubuntu Desktop, що означає, що він використовує новий інсталятор, який дебютує з Ubuntu 23.04 (Lunar Lobster), який буде випущений у квітні 2023 року.

Як встановити Linux

1. Вставте завантажувальний USB-диск Linux

Вставте завантажувальний USB-накопичувач Linux у USB-порт комп’ютера та ввімкніть ноутбук.

Якщо ваша машина не відразу завантажується з USB-накопичувача, вам доведеться перезавантажити комп’ютер, отримати доступ до меню завантаження (як це буде зроблено, залежатиме від марки та моделі ноутбука, тому вам доведеться пошукати в Google ) і виберіть USB як варіант завантаження.

Під час процесу завантаження перше, що ви повинні зробити, це вибрати «Спробувати» або «Встановити Ubuntu» і натиснути Enter на клавіатурі.

2. Виберіть мову встановлення

Коли відкриється графічний інсталятор, виберіть мову, яку ви бажаєте використовувати для інсталяції, і натисніть «Продовжити».

3. Виберіть Встановити

Вам буде запропоновано вдруге спробувати Ubuntu або встановити Ubuntu. Якщо ви натиснете «Спробувати Ubuntu», ви зможете протестувати Ubuntu, не вносячи жодних змін на жорсткий диск. Це так званий дистрибутив Live Linux, де все працює з оперативної пам’яті. Виберіть «Встановити Ubuntu» і натисніть «Продовжити».

4. Розкладка клавіатури

Інсталятор повинен автоматично визначити вашу клавіатуру та мову. Якщо ні, виберіть обидва зі списків і натисніть «Продовжити».

5. Підключіться до Інтернету

У моєму випадку я працюю з віртуальною машиною (тому я можу робити скріншоти).

Оскільки ви працюєте на ноутбуці, переконайтеся, що ви вибрали бездротову мережу та, коли буде запропоновано, введіть пароль для мережі та натисніть «Продовжити».

6. Виберіть тип інсталяції

У наступному вікні ви можете вибрати звичайну або мінімальну інсталяцію, а також вибрати (необов’язково) інсталяцію програмного забезпечення сторонніх розробників, а також завантажити та інсталювати кодеки для підтримки різних медіаформатів. Я наполегливо рекомендую вам вибрати звичайну інсталяцію та вибрати обидві опції, перш ніж натиснути «Продовжити».

7. Очистіть диск

У наступному вікні виберіть Очистити диск і інсталюйте Ubuntu, а потім натисніть Продовжити.

8. Почніть установку

У наступному вікні натисніть «Почати встановлення», щоб почати процес.

9. Виберіть місце розташування та часовий пояс

Після цього перед вами відкриється вікно, де ви зможете вибрати своє місце розташування та часовий пояс. Ви можете клацнути на карті або ввести місцезнаходження чи часовий пояс у полях у верхній частині.

10. Створіть користувача

У наступному інтерактивному вікні введіть своє ім’я, дайте ім’я комп’ютеру, введіть ім’я користувача та введіть і підтвердьте пароль для користувача.

Завершивши це, натисніть «Продовжити».

11. Виберіть свій образ

У новому інсталяторі Ubuntu ви можете вибрати світлий або темний вигляд робочого столу. Це можна змінити після встановлення ОС, але це приємно, тому вам не доведеться турбуватися про це пізніше. Зробіть свій вибір і натисніть Продовжити.

Встановлення завершиться, і вам знадобиться перезавантаження. Під час перезавантаження обов’язково вийміть USB-накопичувач, щоб ноутбук завантажувався з жорсткого диска. Після перезавантаження увійдіть під ім’ям користувача, якого ви створили, і почніть використовувати свій новий ноутбук Linux.

Для того, щоб встановити Linux описаним вище способом не повиненно знадобитись більше 15-30 хвилин (залежно від швидкості вашого комп’ютера та підключення до мережі). Вітаємо, ви щойно відродили свій застарілий ноутбук за допомогою дуже потужної, гнучкої, безпечної, надійної та зручної операційної системи.

Насолоджуйтесь!

Ця стаття Як встановити Linux на старий ноутбук. ІНСТРУКЦІЯ раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Android – найпоширеніша операційна система на планеті. В епоху постійних атак на безпеку це означає, що мобільна ОС від Google є мішенню. Якщо не вжити кількох власних заходів, ваш телефон Android може стати вразливим, а ваша конфіденційність може постраждати першою.

Так не повинно бути. Є кроки, які ви можете зробити, щоб захистити свою конфіденційність на телефоні Android. Більше того, ці кроки досить прості, щоб кожен міг їх виконати. Дозвольте показати вам, що потрібно зробити, щоб покращити захист вашої конфіденційності на Android.

1. Використовуйте додатки, орієнтовані на конфіденційність

Деякі стандартні додатки на Android хороші, але вони не є зразками конфіденційності та безпеки. Наприклад, Chrome – один з найменш безпечних доступних браузерів. Хоча Gmail має досить пристойний рівень безпеки, він не дозволяє шифрування (наприклад, PGP). Ось короткий список рекомендованих додатків та їхніх стандартних аналогів, які вони можуть замінити:

• Firefox замість Chrome
• K-9 Mail замість Gmail
• Signal замість Google Повідомлень (Messages)
• Bitwarden замість Менеджера паролів Google

Вже сам цей короткий список значно вам допоможе.

2. Змініть дозволи для додатків

Вже деякий час можна керувати тим, які додатки мають дозволи на певні функції. Це стало необхідним, оскільки все більше додатків вимагали дозволів на те, що їм не потрібно (або не повинно бути потрібно). Наприклад, гра “Лабіринт Щасливої Родини” (вигадана назва) не повинна потребувати доступу до камери вашого телефону.

Ви можете керувати цими дозволами в меню Налаштування > Безпека та конфіденційність > Керування конфіденційністю > Менеджер дозволів (шлях може дещо відрізнятися залежно від версії Android та виробника). На цій сторінці налаштувань ви можете скасувати непотрібний доступ до місцезнаходження, мікрофона, камери, контактів, датчиків тіла, пристроїв поблизу, SMS та іншого.

3. Перевірте свою панель конфіденційності

Android має Панель конфіденційності (Privacy Dashboard), яка інформує вас, які додатки використовували певні служби за останні 24 години.

За допомогою цієї функції ви можете швидко побачити, які додатки використовують місцезнаходження, камеру, мікрофон, датчики тіла, календар, журнали викликів, контакти тощо. Торкніться запису, і ви побачите список додатків, які мали доступ до цієї функції. Панель конфіденційності знаходиться в меню Налаштування > Безпека та конфіденційність > Панель конфіденційності. Рекомендується регулярно перевіряти цю панель.

4. Посильте безпеку облікових записів

Для кожного облікового запису, який ви використовуєте через телефон (або комп’ютер, якщо на те пішло), слід врахувати дві дуже важливі речі: двофакторну автентифікацію та надійні/унікальні паролі. Двофакторна автентифікація додає додатковий рівень безпеки до ваших облікових записів, а надійні/унікальні паролі значно ускладнюють їх злам.

Якщо ваші облікові записи легко зламати, під загрозою не лише ваша конфіденційність, але й ваша особистість. Ще одна річ, яку варто врахувати (і яка може здатися чимось із області фантастики): якщо ви дуже серйозно ставитеся до своєї конфіденційності, можливо, варто уникати використання біометричного входу. Ви можете міцно спати, коли хтось візьме ваш телефон, піднесе його до вашого обличчя або притисне ваш палець до датчика – і ваш телефон розблоковано.

5. Вимкніть відстеження реклами

Відстеження реклами було додано до Android деякий час тому, щоб Google міг використовувати таргетовану рекламу. Це одна з перших речей, які я вимикаю, коли отримую новий телефон. Чому? Я не хочу, щоб Google створював будь-який мій профіль для використання в рекламних цілях або продажу тому, хто запропонує найвищу ціну.

Перейдіть до Налаштування > Безпека та конфіденційність > Керування конфіденційною інформацією > Реклама > Конфіденційність реклами (шлях може дещо відрізнятися). На цій сторінці ви можете відмовитися від рекламних тем, реклами, запропонованої додатками, та вимірювання ефективності реклами. Я б порадив вимкнути всі три пункти. Ви також можете повернутися на одну сторінку назад (до Реклами) і видалити свій рекламний ідентифікатор. Так, вам буде призначено інший, але протягом деякого часу додатки більше не зможуть використовувати цей ідентифікатор для показу вам персоналізованої реклами. Я регулярно повертаюся і видаляю його.

6. Використовуйте вбудовані функції безпеки

За останні кілька випусків Google додав до Android досить надійні функції безпеки, а деякі існують вже давно. Однією з функцій, яку вам варто використовувати, є нова функція “Приватний простір” (Private Space), яка може ізолювати конфіденційні додатки за допомогою окремого шифрування. Після ввімкнення “Приватного простору” ви можете встановлювати додатки в ізольованому просторі та бути впевненими, що доступ до них можливий лише за допомогою PIN-коду.

Ще одна функція, яку варто ввімкнути, – “Знайти пристрій” (Find My Device). З увімкненою цією функцією ви можете відтворити звук (щоб допомогти знайти пристрій), заблокувати пристрій і навіть скинути його до заводських налаштувань. Все це робиться через вебсайт “Знайти пристрій”, але на вашому телефоні ця функція має бути ввімкнена.

7. Встановлюйте додатки, створені для конфіденційності

Нарешті, ви можете встановити додатки, спеціально розроблені для забезпечення конфіденційності, такі як VPN (наприклад, Proton), менеджер паролів (наприклад, Bitwarden) та інструменти шифрування (наприклад, OpenKeyChain). Ці додатки допоможуть приховати ваше місцезнаходження/IP-адресу, використовувати дуже надійні паролі та шифрувати дані (наприклад, використовуючи OpenKeyChain з K-9 Mail).

Ця стаття 7 простих речей, які варто зробити на Android для захисту своєї конфіденційності раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Світ Android-смартфонів надзвичайно різноманітний. Кожен виробник, від Samsung до Xiaomi, намагається додати до операційної системи від Google щось своє, створюючи власні оболонки (One UI, MIUI, HyperOS тощо). Однак існує категорія пристроїв, які працюють на так званому “чистому” або “стоковому” Android – версії системи, максимально наближеній до того, якою її задумала Google. Які ж переваги має такий підхід?

Що таке “чистий” Android?

“Чистий” Android — це версія операційної системи Android, яка не містить модифікацій від виробників пристроїв або операторів зв’язку. Вона пропонує користувачам оригінальний досвід, задуманий Google.

Більшість великих виробників, таких як Samsung, Xiaomi, Oppo, використовують власні оболонки (One UI, MIUI, ColorOS відповідно), які суттєво змінюють вигляд та функціональність стандартного Android.

Які переваги у “чистого” Android?

1. Своєчасні та тривалі оновлення

Це ключовий момент, особливо для тих, хто цінує безпеку та актуальність програмного забезпечення.

• Швидкі оновлення ОС: Пристрої на “чистому” Android (особливо Google Pixel) отримують нові версії системи та щомісячні патчі безпеки одними з перших, оскільки Google випускає їх напряму.
• Менше залежності від виробника: Виробникам смартфонів з власними оболонками потрібен час, щоб адаптувати оновлення від Google під свої модифікації, що часто призводить до значних затримок.
• Довший термін підтримки (часто): Google для своїх пристроїв Pixel зазвичай гарантує довший період оновлень ОС та безпеки порівняно з багатьма іншими виробниками.

2. Відсутність зайвого програмного забезпечення (bloatware)

Виробники часто встановлюють на свої смартфони багато додаткових програм: власні магазини додатків, альтернативні браузери, месенджери, сервіси, ігри, партнерські програми. Багато з них користувачеві не потрібні, займають місце та можуть працювати у фоні.

“Чистий” Android поставляється з мінімальним набором програм, переважно сервісами Google (Gmail, Карти, Фото тощо). Це дає користувачеві свободу вибору: встановити лише те, що йому дійсно потрібно, і не боротися з видаленням чи відключенням нав’язаного софту.

Як наслідок відсутності bloatware та легшої самої системи, користувачеві з самого початку доступно більше вбудованої пам’яті для власних файлів, фото, відео та додатків.

3. Покращена продуктивність

Мабуть, найочевидніша перевага. “Чистий” Android не обтяжений великою кількістю додаткових функцій, візуальних ефектів та фонових процесів, які часто додають виробники у свої оболонки. Це означає:

• Менше навантаження на процесор та оперативну пам’ять: Система працює плавніше, швидше реагує на дії користувача.
• Краща оптимізація: Google розробляє Android з розрахунком на певну базову функціональність. “Чиста” версія максимально відповідає цим задумам.
• Швидший запуск додатків: Менше фонових завдань означає більше ресурсів для активних програм.

Навіть на пристроях із не найпотужнішим “залізом” стоковий Android часто працює спритніше, ніж модифіковані версії на аналогічних чи навіть потужніших смартфонах.

4. Більше контролю

Користувачі мають повну свободу налаштування пристрою та вибору програм. “Чистий” Android не обмежує вас нав’язаними функціями чи інтерфейсами від виробників.

5. Краща підтримка

Google забезпечує якісну підтримку для пристроїв із “чистим” Android. Це включає регулярні оновлення, виправлення помилок і стабільну роботу системи.

6. Менше проблем із безпекою

Завдяки швидким оновленням користувачі отримують актуальні патчі безпеки, що захищають пристрій від новітніх загроз. Це особливо важливо для збереження особистих даних.

7. Простий та інтуїтивний інтерфейс

Дизайн “чистого” Android (останні версії використовують концепцію Material You) орієнтований на простоту, мінімалізм та інтуїтивність.

• Єдиний стиль: Елементи інтерфейсу та стандартні додатки мають узгоджений зовнішній вигляд.
• Менше візуального шуму: Відсутність надлишкових анімацій, яскравих тем чи незвичних іконок (якщо не налаштовано користувачем) робить інтерфейс лаконічним та зрозумілим.
• Легкість у використанні: Навігація системою зазвичай проста і логічна, без прихованих меню чи неочевидних налаштувань, які іноді зустрічаються в кастомних оболонках.

8. Менше навантаження на ресурси

Без додаткових функцій і програм “чистий” Android споживає менше оперативної пам’яті та енергії. Це може збільшити час роботи пристрою від батареї.

9. Краща інтеграція з сервісами Google

Пристрої з “чистим” Android ідеально сумісні з сервісами Google, такими як Google Assistant, Google Maps тощо. Це забезпечує зручність і плавність роботи з цими додатками.

10. Менше проблем із сумісністю

Як стандартна версія Android, “чистий” Android гарантує коректну роботу більшості програм і сервісів, зменшуючи ризик виникнення проблем із сумісністю.

Кому підійде “чистий” Android?

Смартфони зі стоковим Android – чудовий вибір для користувачів, які:

• Цінують максимальну швидкість та плавність роботи.
• Хочуть отримувати оновлення ОС та безпеки максимально швидко.
• Не люблять зайві передвстановлені програми.
• Віддають перевагу простому, чистому та мінімалістичному інтерфейсу.
• Бажають мати “чисте полотно” для самостійного налаштування системи за допомогою сторонніх лаунчерів та інструментів.

Телефони з “чистим” Android у 2025 році

Знайти смартфон з абсолютно “чистим” Android, таким, яким його випускає Google без жодних змін, можна переважно лише в лінійці самої Google. Однак є кілька брендів, які пропонують досвід, дуже близький до стокового, або з мінімальними модифікаціями.

• Google Pixel 9, Pixel 9 Pro, Pixel 9 Pro XL
  Серія Pixel від Google залишається еталоном “чистого” Android. Ці моделі отримують оновлення безпосередньо від Google, мають мінімальні зміни в інтерфейсі та пропонують найсвіжішу версію операційної системи. Ідеальний вибір для шанувальників оригінального Android.
• Motorola Edge 40
  Motorola відома своєю прошивкою, яка дуже близька до “чистого” Android. Edge 40 має стильний дизайн, вигнутий екран із частотою оновлення 144 Гц і лише незначні фірмові додатки, що робить його хорошою альтернативою Pixel.
• Sony 5 V
  Цей смартфон пропонує прошивку, максимально наближену до “чистого” Android. Оснащений процесором Snapdragon 8 Gen2 і компактним 6.1-дюймовим OLED-екраном, він підходить для тих, хто шукає нестандартний варіант. Однак камера може не вражати якістю.
• Nokia X30 5G
  Nokia продовжує випускати смартфони з майже “чистим” Android у рамках програми Android One. Модель X30 5G має сучасні характеристики, регулярні оновлення від Google і мінімальну кількість предвстановлених програм.
• Asus (Лінійка Zenfone)
  Хоча Asus використовує власну оболонку ZenUI, останні версії (особливо на флагманських Zenfone) стали значно ближчими до стокового Android порівняно з багатьма конкурентами. Компанія робить акцент на швидкості та мінімалізмі, пропонуючи користувачеві вибір між стилем Asus та стилем, близьким до стокового. Їх не можна назвати “чистими” на 100%, але вони значно легші за оболонки Samsung чи Xiaomi.
• Nothing Phone
  Смартфони від компанії Nothing (Nothing Phone (1), Nothing Phone (2), Phone (2a)) працюють на Nothing OS. Хоча ця ОС має свій унікальний візуальний стиль (особливо віджети та шрифт), в її основі лежить Android, близький до стокового. Компанія уникає встановлення зайвих програм і прагне до плавності роботи.

“Чистий” Android — це вибір для тих, хто цінує швидкість, простоту та безпеку. Завдяки швидшим оновленням, відсутності зайвого ПЗ і кращій підтримці він пропонує оптимальний досвід використання Android. Якщо ви шукаєте надійну та гнучку операційну систему, “чистий” Android може стати ідеальним рішенням.

Ця стаття Що таке “чистий” Android та які переваги його використання? раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

У середу Apple випустила оновлення для більшості своїх платформ: iOS 18.4.1, iPadOS 18.4.1, macOS 15.4.1, tvOS 18.4.1 і visionOS 2.4.1. Вони містять два виправлення недоліків безпеки, які могли бути використані в реальних атаках, тому доцільно оновити свої пристрої без зайвих зволікань.

Apple знає про повідомлення, що обидві проблеми безпеки «могли бути використані в надзвичайно складній атаці проти конкретних цільових користувачів iOS».

Одна виправлена помилка була в аудіо фреймворку Apple, CoreAudio. Ця проблема пошкодження пам’яті дозволяла шкідливим медіафайлам виконувати код при обробці як аудіопотоки. Інша стосується фреймворку Remote Participant Audio Control (RPAC), який дозволяє комунікаційним програмам керувати аудіопотоками. Цей недолік дозволив зловмиснику з довільними можливостями читання/запису обійти автентифікацію за вказівником (функцію безпеки в процесорах Apple).

Apple «наполегливо рекомендує» всім користувачам оновити свої пристрої.

Ця стаття iOS 18.4.1 виправляє дві прогалини в безпеці iPhone, які використовуються в «надзвичайно складних» атаках раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Наступного разу, коли ви візьмете запасний телефон або планшет Android, не дивуйтеся, якщо він буде заблокований після перезавантаження з міркувань безпеки. Цього тижня Google почала розгортати нову функцію безпеки для Android, яка автоматично перезавантажуватиме пристрої, що не використовувалися протягом трьох або більше днів.

Google часто покращує пристрої за допомогою фонових оновлень програми сервісів Google Play, а не через значні оновлення ОС “по повітрю”, і саме це відбувається зараз. Ми очікували, що ця функція стане доступною пізніше цього року як частина програми розширеного захисту Android 16, але вона з’являється вже зараз.

Для чого потрібне автоматичне перезавантаження?

Згідно з 9to5Google, у журналі змін останнього квітневого оновлення сервісів Google Play до версії 25.14 згадується нова функція, згідно з якою пристрої Android будуть “автоматично перезавантажуватися, якщо вони заблоковані протягом трьох днів поспіль“. Ця зміна стосується лише телефонів і планшетів (а не телевізорів тощо) і лише перезавантажить пристрої, тобто всі ваші дані будуть у безпеці. Це не скидання до заводських налаштувань, а просте вимкнення/увімкнення.

Отже, чому Google пішла на таку цікаву зміну? Насправді це зроблено для підвищення безпеки пристроїв, які занадто довго залишаються бездіяльними або не використовуються регулярно. Таким чином, запасні пристрої або старий пристрій Android, який ви перепрофілювали, залишаються в безпеці.

Після перезавантаження пристрій переходить у стан “Перед першим розблокуванням” (BFU), де біометричні дані, такі як розблокування за відбитком пальця, ще недоступні. Замість цього пристрій перебуває в зашифрованому стані, до якого складніше отримати доступ і який вимагає спочатку введення пароля, PIN-коду або графічного ключа. Після трьох днів бездіяльності на телефоні або планшеті пристрій може перезавантажитися і повернутися до стану BFU. Потім вам просто потрібно буде ввести свій PIN-код або пароль, щоб знову почати ним користуватися.

До речі, це не нова концепція. Apple додала подібну функцію до iOS 18 минулого року, де iPhone або iPad перезавантажувалися через сім днів. Однак пізніше вона змінила термін перезавантаження до трьох днів в оновленні до iOS 18.1 місяцем пізніше. Крім того, інші операційні системи на базі Android, такі як GrapheneOS, мають подібну функцію.

Дещо схожим чином пристрої Samsung Galaxy дозволяють налаштувати автоматичне перезавантаження через задану кількість днів, що може підвищити безпеку та продуктивність. Однак ця функція не залежить від активності та просто перезавантажить пристрій незалежно від його стану, як тільки настане вказаний час і дата. Нова функція Google автоматично застосовується до пристроїв для забезпечення оптимальної безпеки.

Розгортання функції

Наразі невідомо, які саме пристрої Android отримають цю останню функцію безпеки, або коли оновлення сервісів Google Play стане доступним для всіх користувачів. Тим часом ви можете перейти до Налаштування > Безпека та конфіденційність > Система та оновлення > і натиснути на “Оновлення системи Google Play“, щоб перевірити вручну.

Ми не знаємо, чи планує Google додавати якісь налаштування, щоб користувачі могли налаштувати цю функцію, і, ймовірно, це відбуватиметься автоматично. Також ми не знаємо, чи буде екран блокування сповіщати користувачів про перезавантаження. Тим не менш, зазвичай після перезавантаження телефону Android у панелі сповіщень з’являється значок, який повідомляє про те, що пристрій було перезавантажено, і про необхідність розблокувати пристрій, щоб отримувати сповіщення від програм. Я думаю, що нове оновлення Google працюватиме подібним чином.

Ця стаття Android отримає нову функцію безпеки — автоматичне перезавантаження раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Тепер телефони та планшети Android повинні мати щонайменше 32 ГБ вбудованої пам’яті, якщо вони офіційно включають Google Play Store та інші додатки Google. Це має зменшити кількість бюджетних пристроїв, у яких швидко закінчується місце для фотографій, відео, додатків, ігор та інших даних.

Остання версія угоди Google Mobile Services (GMS) включає вимогу, що пристрої під управлінням Android 15 повинні мати щонайменше 32 ГБ вбудованої флеш-пам’яті, повідомляє Android Authority. Щонайменше 75% загального обсягу пам’яті також має бути використано для розділу даних, де Android зберігає всі користувацькі програми та файли, а також деякі попередньо встановлені програми та дані системних додатків.

Важливо, що ця вимога стосується як нових пристроїв, так і пристроїв, що оновлюються до Android 15. Ймовірно, не так багато пристроїв з 16 ГБ пам’яті отримають оновлення до Android 15 у будь-якому випадку – багато бюджетних телефонів і планшетів залишаються на будь-якій основній версії ОС Android, з якою вони поставляються з заводу – але нове правило офіційно закриває двері для такої можливості. Хоча все ще існує ймовірність того, що для цих пристроїв можуть бути розроблені неофіційні кастомні ROM.

Виробники пристроїв повинні відповідати вимогам GMS від Google, щоб використовувати Gmail, Play Store, YouTube, Документи, Карти та інші популярні додатки і функції Android. Play Store необхідний для всіх пристроїв Android, що продаються за межами Китаю (де домінують інші магазини додатків), тому вимоги GMS поширюються на більшість телефонів і планшетів Android.

Незважаючи на більш високі мінімальні вимоги до обсягу пам’яті, Google не нав’язує конкретну технологію зберігання даних. Бюджетні пристрої, ймовірно, продовжать використовувати повільнішу флеш-пам’ять eMMC замість UFS.

Потреба в більшому обсязі пам’яті

Більшість флагманських телефонів Android зараз поставляються з пам’яттю щонайменше 128 ГБ. Навіть багато пристроїв середнього та бюджетного класу продаються зі 128 ГБ пам’яті, наприклад, Galaxy A35 і 2025 Moto G Stylus. Однак пристрої з 64 ГБ пам’яті все ще відносно поширені в бюджетному сегменті.

Телефони та планшети на Android з пам’яттю менше 32 ГБ зустрічаються рідко, частково завдяки зниженню собівартості виробництва флеш-пам’яті за останні кілька років. Amazon досі продає планшети Fire HD 8 і Fire HD 10 з 32 ГБ пам’яті, а найдешевший Fire 7 має лише 16 ГБ пам’яті, але ці пристрої не включають Play Store і не підпадають під вимоги Google щодо GMS.

Угода GMS – це основний метод Google для створення базового прийнятного досвіду роботи в екосистемі Android, і це правда, що 16 ГБ пам’яті просто недостатньо для більшості людей у 2025 році. Після кількох гігабайт, необхідних для операційної системи Android і завантаження оновлень, у вас не залишиться місця для додатків, ігор, фотографій, відео та інших загальних даних. Менше пам’яті також означає менше місця для кешу, тому вашому пристрою доводиться частіше перезавантажувати дані, що сповільнює його роботу. Цілком логічно, що Google просить виробників відмовитися від пристроїв на 16 ГБ.

Важливо зазначити, що вищі вимоги до обсягу пам’яті застосовуються лише до пристроїв з Android 15 з магазином Play Store. Більшість телефонів і планшетів на Android ще не мають Android 15, навіть незважаючи на те, що код був випущений у вересні, а пристрої Google були оновлені в жовтні. Оновлення для пристроїв Samsung Galaxy наразі призупинено.

Ця стаття Android 15 прощається з 16-гігабайтними телефонами раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Новий додаток Apple Паролі (представлений в iOS 18, iPadOS 18 та macOS Sequoia) – це великий крок вперед у спрощенні керування паролями для користувачів Apple, навіть якщо він не такий багатофункціональний, як інші менеджери паролів.

Якщо вам коли-небудь доводилося шукати збережений логін у налаштуваннях Safari або перебирати меню В’язки ключів iCloud, щоб змінити облікові дані, додаток Паролі саме для вас. Він створений, щоб надати вам спеціальне місце для всіх ваших збережених облікових даних для входу, ключів доступу, паролів Wi-Fi та кодів двофакторної автентифікації – все в одному безпечному та зручному для навігації інтерфейсі.

Що таке додаток Паролі від Apple?

Додаток “Паролі” – це окремий менеджер паролів від Apple. Хоча користувачі Apple давно могли зберігати паролі за допомогою “В’язки ключів iCloud”, сам процес керування був прихований у “Параметрах” або Safari. З додатком “Паролі” Apple перетворила колись приховану функцію на повноцінну програму, яка працює на iPhone, iPad та Mac.

Додаток зберігає всі ваші облікові дані для входу, а також ключі доступу, коди перевірки та паролі Wi-Fi. Все надійно зберігається, синхронізується через iCloud та захищається за допомогою Face ID, Touch ID або коду допуску вашого пристрою. З ним ви можете легше шукати логіни, отримувати рекомендації щодо безпеки, ділитися обліковими даними з членами родини та зберігати коди двофакторної автентифікації в одному місці.

Як отримати доступ до додатка Паролі на iPhone

Щоб отримати доступ до додатка “Паролі” на вашому iPhone:

1. Переконайтеся, що ваш пристрій оновлено до iOS 18 або новішої версії.
2. Знайдіть додаток Паролі за допомогою Пошуку Spotlight, Бібліотеки програм або на Початковому екрані.
3. Торкніться іконки додатка та автентифікуйтесь за допомогою Face ID, Touch ID або коду допуску вашого пристрою.

Після відкриття додатка ви побачите збережені облікові записи, відсортовані за алфавітом. Рядок пошуку вгорі полегшує знаходження потрібної інформації. Логіни згруповані за категоріями, зокрема:

• Ключі допуску (облікові дані для входу без пароля)
• Коди (коди перевірки для таких методів, як двофакторна автентифікація)
• Wi-Fi
• Безпека (скомпрометовані або повторно використані паролі)

Торкнувшись будь-якого запису, ви побачите детальну інформацію, включно з URL-адресами для входу, іменами користувачів, паролями та будь-якими пов’язаними примітками.

Як додавати та редагувати паролі вручну

Більшість паролів зберігаються автоматично, коли ви використовуєте Safari для входу на вебсайти, але ви також можете додавати записи вручну, включно з кодами перевірки та ключами доступу. Щоб додати логін вручну:

1. Відкрийте додаток Паролі.
2. Торкніться іконки + у нижньому правому куті.
3. Виберіть Новий пароль.
4. Введіть назву сайту чи сервісу, ім’я користувача та пароль.
5. Додайте будь-які додаткові примітки в полі Нотатки.
6. Торкніться Зберегти, щоб завершити.

Щоб відредагувати збережений пароль:

1. Відкрийте відповідний запис.
2. Торкніться Змінити.
3. Оновіть будь-які необхідні дані.
4. Виберіть Налаштувати код (якщо потрібно); вам буде запропоновано ввести ключ налаштування або відсканувати QR-код за допомогою камери.
5. Торкніться Зберегти, щоб зберегти зміни.

Як увімкнути та використовувати Автозаповнення з додатком Паролі

Автозаповнення робить процес входу швидким та безперебійним. Замість того, щоб вводити імена користувачів та паролі, ваш iPhone може автоматично пропонувати збережені облікові дані, коли ви відвідуєте сторінку входу.

Щоб увімкнути Автозаповнення:

1. Перейдіть до Параметри > Програми > Паролі (або знайдіть розділ “Паролі” в основних Параметрах).
2. Перегляньте Параметри автозаповнення.
3. Переконайтеся, що Автозаповнення паролів і ключів доступу увімкнено.
4. Виберіть Паролі як стандартного постачальника автозаповнення.

Коли Автозаповнення увімкнено, Safari та багато сторонніх додатків пропонуватимуть дані для входу з додатка “Паролі”, коли ви торкаєтесь поля імені користувача або пароля. Якщо для сайту існує кілька логінів, вам буде запропоновано вибрати потрібний.

Під час створення нового логіна в Safari вам також буде запропоновано зберегти новий пароль у додатку “Паролі”. Це гарантує його доступність на всіх ваших пристроях Apple.

Як синхронізувати паролі з пристроями за допомогою “В’язки ключів iCloud”

Додаток “Паролі” використовує “В’язку ключів iCloud” для синхронізації ваших збережених облікових даних між пристроями Apple. Якщо ви використовуєте кілька пристроїв, як-от iPhone, iPad та Mac, увімкнення “В’язки ключів” гарантує узгодженість ваших логінів скрізь.

Щоб увімкнути “В’язку ключів iCloud”:

1. Відкрийте Параметри.
2. Торкніться вашого Apple ID вгорі екрана.
3. Торкніться iCloud > Паролі.
4. Увімкніть Синхронізувати цей iPhone (або iPad).

Можливо, вам доведеться пройти автентифікацію або підтвердити свою особу за допомогою коду перевірки. Після налаштування всі ваші збережені облікові дані будуть надійно синхронізовані через iCloud. Це також дозволяє додатку “Паролі” працювати узгоджено з macOS та iPadOS, тобто ви можете переглядати та редагувати свої збережені дані з будь-якого вашого пристрою Apple.

Як використовувати ключі доступу та коди перевірки

Додаток “Паролі” підтримує дві новіші функції автентифікації, які покращують безпеку та зручність: ключі допуску та коди перевірки.

Ключі допуску

Ключі допуску – це новий спосіб входу без використання традиційного пароля. Замість цього вони використовують Face ID, Touch ID або код допуску пристрою для підтвердження вашої особи. Вони створені бути більш стійкими до фішингу, оскільки їх неможливо повторно використати або скопіювати між сервісами.

Якщо вебсайт або додаток підтримує ключі допуску, Safari запропонує вам створити його під час входу або реєстрації. Після збереження ключ допуску зберігається в додатку “Паролі”.

Щоб переглянути та керувати ключами допуску:

1. Відкрийте додаток Паролі.
2. Торкніться Ключі допуску.
3. Ви побачите розділ Ключ допуску, якщо його було збережено.

Ключі допуску працюють на всіх пристроях Apple і навіть можуть використовуватися на платформах інших виробників шляхом сканування QR-коду за запитом.

Коди перевірки

Коди перевірки використовуються в системах двофакторної автентифікації (2FA). Додаток “Паролі” тепер може генерувати ці коди автоматично.

Щоб налаштувати код перевірки:

1. Відкрийте додаток Паролі.
2. Торкніться запису для входу, який ви хочете відредагувати.
3. Торкніться Редагувати > Налаштувати код.
4. Відскануйте QR-код, наданий вебсайтом, або введіть код вручну.

Додаток генеруватиме шестизначний код, який оновлюється кожні 30 секунд. Код також автоматично заповнюватиметься, коли ви входите на сумісний вебсайт або в додаток, позбавляючи вас необхідності перемикатися на окремий додаток-автентифікатор.

Як безпечно ділитися паролями

Ви можете ділитися збереженими обліковими даними з іншими через iMessage (Повідомлення). Це корисно для родин або команд, яким потрібен доступ до спільних облікових записів. Паролі надсилаються через наскрізно зашифровані повідомлення, забезпечуючи конфіденційність та безпеку.

Щоб поділитися паролем:

1. Відкрийте додаток Паролі.
2. Торкніться запису, яким ви хочете поділитися.
3. Торкніться кнопки Поділитися (квадрат зі стрілкою).
4. Виберіть одержувача в Повідомленнях.

Як перевірити наявність слабких або скомпрометованих паролів

Apple включає вбудовані перевірки безпеки для ваших збережених облікових даних.

Щоб переглянути рекомендації щодо безпеки:

1. Відкрийте додаток Паролі.
2. Торкніться Безпека.

Ви побачите список паролів, які:

• Повторно використовуються для кількох облікових записів
• Легко вгадуються
• Були задіяні у відомих витоках даних

Ви можете торкнутися будь-якого запису, щоб оновити пароль безпосередньо. Ця функція допомагає покращити вашу загальну гігієну безпеки з мінімальними зусиллями.

Наскільки безпечний додаток Паролі?

Apple використовує наскрізне шифрування для всього вмісту додатка “Паролі”. Це означає, що ваші дані шифруються на вашому пристрої і можуть бути розшифровані лише вашим пристроєм. Навіть Apple не має доступу до ваших облікових даних.

Доступ до додатка вимагає автентифікації через Face ID, Touch ID або ваш код допуску. І якщо хтось вкраде ваш пристрій, ваші збережені паролі залишаться заблокованими за допомогою біометричної безпеки.

Крім того, Apple бере участь у FIDO Alliance, сприяючи безпечним входам без паролів та допомагаючи впроваджувати такі технології, як ключі допуску.

Використання додатка “Паролі” на iPad та Mac

Додаток “Паролі” також доступний на:

• Планшетах iPad, що працюють під управлінням iPadOS 18 або новішої версії
• Ноутбуках та настільних комп’ютерах Mac, що працюють під управлінням macOS Sequoia або новішої версії

На iPad додаток працює так само, як і на iPhone, пропонуючи повне керування вашими збереженими обліковими даними. На Mac ви можете знайти “Паролі” в Системних параметрах або за допомогою Пошуку Spotlight.

Синхронізація здійснюється автоматично через “В’язку ключів iCloud”. Якщо ви ввійшли в той самий Apple ID на всіх своїх пристроях, ваші паролі залишатимуться синхронізованими.

Ця стаття Як користуватися додатком Паролі від Apple раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Незалежно від того, чи ви щойно перейшли з Android на iPhone, чи плануєте це зробити, головне питання, яке слід задати, – як перенести дані з одного пристрою на інший. Перехід з телефону Android на інший – це одне. Перехід з Android на iPhone – це зовсім інша справа.

На щастя, відмінність не обов’язково означає, що це складніше. Залежно від обсягу даних, що переміщуються, процес може тривати від кількох хвилин до години. Але незалежно від часу, питання «як» залишається незмінним, ось два способи безпечного і надійного перенесення всіх ваших даних з пункту А в пункт Б.

Що потрібно, щоб перенести дані з Android на iPhone

Перш ніж почати передачу будь-яких даних, завжди рекомендується зробити наступне:

• Зарядіть акумулятор принаймні на 75%: Чим вище, тим краще. Залежно від обсягу даних, які ви передаєте, цілком природно, що ваш телефон буде нагріватися і, відповідно, розряджати акумулятор набагато швидше.
• Майте стабільне з’єднання Wi-Fi: Ми будемо передавати дані бездротовим способом, а це означає, що для найбільш оптимальної передачі необхідний сильний і статичний сигнал.
• Перевірте обсяг даних, які ви переміщуєте: У вашому iPhone може бути достатньо місця для зберігання всіх файлів, а може і не вистачити. Якщо ні, то зараз саме час упорядкувати старі файли на телефоні Android, вирішити, що залишити, що перенести на зовнішній накопичувач, а що видалити перед переміщенням. Фотографії, швидше за все, займуть найбільше місця у вашому сховищі, і такий додаток, як Gemini Photos від MacPaw, чудово справляється з пошуком дублікатів фотографій, розмитих і розфокусованих зображень, а також скріншотів. До того ж він безкоштовний для українців від першого року війни.

Спосіб 1: Перенести дані за допомогою додатку Перехід на iOS

Я використовую для перенесення файлів власний сервіс Перехід на iOS від Apple. Він буде попередньо завантажений на ваш iPhone, тому все, що вам потрібно зробити, це завантажити додаток Перехід на iOS на ваш пристрій Android з Google Play Store.

Для того, щоб сервіс запрацював, ви повинні бути в Помічнику з налаштування iOS, який є стартовою сторінкою при першому ввімкненні вашого нового iPhone – тією самою, яка перемикається між «Привіт» різними мовами. Якщо ви вже налаштували свій iPhone і маєте доступ до домашнього екрану, вам доведеться скинути його до заводських налаштувань, щоб використовувати Перехід на iOS.

1. Почніть з вашого iPhone

З Помічника з налаштування iOS пройдіть через слайди початкового налаштування, включаючи підключення до Wi-Fi, встановлення пароля та прийняття умов та положень Apple. Врешті-решт ви побачите екран «Програми та дані».

2. Торкніться Перемістити дані з Android

А потім торкніться Продовжити.

3. На пристрої Android відкрийте програму Перехід на iOS

Погодьтеся з політикою конфіденційності Apple, надайте програмі доступ до ваших файлів і місцезнаходження та натисніть «Продовжити», коли дійдете до екрана «Знайти свій код».

4. На екрані вашого iPhone має з’явитися одноразовий код

Введіть цей код на телефоні Android. Це ініціює процес сполучення, після чого ви зможете вибрати, які файли ви хочете передати.

Список включає повідомлення, контакти, інформацію календаря, акаунти Google, фотографії та відео, а також налаштування користувача.

5. Не чіпайте Android та iPhone

Залиште телефони в спокої, поки відбувається передача даних. Залежно від обсягу даних, які ви переміщуєте з телефону на телефон, передача може зайняти 30 хвилин або більше.

Спосіб 2: Передайте дані через обліковий запис Google

Нарешті, ви можете використовувати Gmail для передачі даних через хмару. Цей спосіб ідеально підходить, якщо є файли, які ви забули перенести під час першого способу, або якщо ви вже налаштували свій iPhone і не можете використовувати Перехід на iOS.

1. Відкрийте програму «Налаштування» на Android

Знайдіть вкладку Google, торкніться «Резервне копіювання» та увімкніть категорії, які ви хочете синхронізувати між пристроями. Ви можете перевірити, що саме копіюється, розгорнувши дані облікового запису Google у списку «Деталі резервної копії». Дочекайтеся завершення синхронізації резервної копії.

2. Синхронізація акаунта Google з iPhone

Відкрийте налаштування iPhone > Пошта > Акаунти > Додати акаунт > і введіть свої облікові дані Gmail.

Дані з вашого акаунта Google повинні синхронізуватися з iPhone і автоматично почати імпорт.

3. Бонусна альтернатива Google

Ви також можете завантажити файли в папку Google Drive і завантажити їх на iPhone. Тільки зауважте, що стандартний безкоштовний акаунт Google має 15 ГБ пам’яті. За розширене хмарне сховище доведеться заплатити.

Поширені запитання

Чи можу я використовувати додаток Перехід на iOS, навіть якщо я вже налаштував свій iPhone?

Ні, на жаль, ви не можете скористатися послугою перенесення файлів, якщо ви вже завершили роботу з Помічником з налаштування iOS. Моя найкраща порада – створити резервну копію всього, що ви хочете зберегти на новому iPhone, скинути його до заводських налаштувань, скористатися службою «Перехід на iOS», а потім відновити все, що було збережено в резервній копії. Знову ж таки, просто переконайтеся, що у вас достатньо місця для зберігання всіх даних.

Як найшвидше перенести дані з Android на iPhone?

Сервіс Перехід на iOS від Apple – це найпростіший та найефективніший сервіс для перенесення даних, який я використовував, особливо коли я все ще перебуваю на початковому етапі налаштування. В іншому випадку ви також можете використовувати десктопні програми, такі як AnyTrans, підключити обидва телефони до комп’ютера і перенести файли локально. Однак я зазвичай проти використання незареєстрованого програмного забезпечення при переміщенні особистої інформації, тому я б дотримувався двох вищезгаданих способів для безпеки.

Чи можна перенести дані з Android на iPhone після налаштування?

Звичайно. Найкращий спосіб – створити резервну копію всієї інформації, яку ви хочете перенести, в Gmail або Google Drive, а потім завантажити її з iPhone. Це вимагає більше ручної роботи, але чудово підходить, якщо ви хочете перенести лише певні файли, а не всі.

Чи можна переносити дані за допомогою флеш-накопичувача?

Так. Це трохи заплутаний спосіб і найкраще працює, якщо вам потрібно перемістити файли великого розміру. Наприклад, флеш-накопичувач SanDisk iXpand Luxe для iPhone і пристроїв з інтерфейсом USB Type-C, ідеально підходить для iPhone 14 і більш ранніх моделей, оснащених портами Lightning, а також для iPhone 15 і пристроїв Android з портами USB-C.

Ця стаття Як перенести дані з Android на iPhone: 2 швидких і простих способи раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Якщо ви користуєтеся популярними поштовими програмами Proton – Поштою та Календарем, у нас для вас хороші новини. Цього тижня швейцарська компанія повідомила, що Proton Mail готується до наймасштабнішого оновлення, в якому буде багато функцій, які ми звикли очікувати від Gmail, а також абсолютно нові додатки для Android та iOS.

Хоча все почалося з Proton Mail, компанія, що займається захистом приватності, тепер має цілу екосистему додатків. Дві з найпопулярніших програм – Пошта та Календар – цієї весни були повністю перероблені з нуля, з новими функціями, покращеним управлінням, кращою підтримкою iPad, швидшою роботою та іншими перевагами. Поки ці додатки перебувають на стадії тестування, ось що ви можете очікувати в найближчі місяці.

Нова та вдосконалена Proton Mail

По-перше, Proton Mail зазнає значних змін, які суттєво покращать якість життя користувачів. Деякі зміни, внесені минулого року, наблизили його до Gmail, але без проблем з конфіденційністю, і це продовжиться і в 2025 році.

Додаток Proton Mail для Android та iOS отримає нове подання категорій, що полегшить організацію листів за типами та визначення, які з них надсилатимуть вам сповіщення. Новий «Attachment View» – це єдине місце для перегляду всіх файлів, які ви коли-небудь отримували, від квитанцій до важливих документів, а також простіший спосіб зберегти будь-який з цих файлів безпосередньо на Proton Drive з додатку Mail. Ось що розповів Анант Віджай, керівник відділу продуктів Proton Mail, про майбутній реліз:

Компанія також інтегрує нову функцію управління інформаційними розсилками для відстеження всіх ваших підписок, офлайн-режим, розширений пошук повідомлень, а також підвищену швидкість і продуктивність. Багато що з цього нагадує елементи керування категоріями та підписками в Gmail, які є досить популярними.

Крім того, Proton Mail для бізнесу отримає нові рішення, які спростять використання власного домену, а також елементи керування збереженням листів, які визначатимуть, як довго вони зберігатимуться. Загалом, це чудові зміни, які наближають Proton до одних з найпопулярніших поштових додатків на ринку. Знову ж таки, наразі все це знаходиться на стадії розробки та тестування, а дата релізу запланована на літо цього року.

Все, що очікується в додатку Proton Calendar

Крім того, цього літа очікуйте на значно покращений додаток Proton Calendar. Хоча компанія оновить аспекти та функції Proton Calendar для всіх платформ, деякі з найбільших змін стосуються iPad.

Абсолютно новий додаток Proton Calendar для iOS матиме покращену підтримку iPad, що є дуже затребуваною функцією. Інші зміни в додатку Календар для Android та iOS включають доступ до редагування спільних календарів, нові віджети на головному екрані та багато іншого. У майбутньому Proton планує підтримувати такі популярні функції, як завдання, пошук та офлайн-доступ до календаря.

Поки ми чекаємо на абсолютно новий додаток Proton Mail і вдосконалений Календар, компанія продовжує додавати нові функції до додатків Drive і Docs. Ви навіть можете безкоштовно отримати Proton VPN у браузері Vivaldi.

Ця стаття Proton Mail отримає деякі з найкращих функцій Gmail раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Багато програмістів настільки молоді, що ніколи не знали світу без Git та розробницьких сайтів, побудованих навколо нього, таких як GitHub та GitLab. Вам варто радіти, і то дуже, що Лінус Торвальдс відчув необхідність створити кращу систему контролю версій (VCS).

До цього всі використовували системи управління вихідним кодом (SCM) першого покоління, такі як Revision Control System (RCS), що було… м’яко кажучи, болісно. Потім у 1986 році з’явилася Concurrent Versions System (CVS), а згодом, у 2000 році, – Subversion (SVN). Того ж року з’явився BitKeeper, колись система контролю версій (VCS) з відкритим кодом, який став першим SCM для Linux.

До цього Торвальдс задовольнявся тим, що впорядковував код Linux вручну. Але, як зауважив розробник Ларрі Маквой, до 1999 року Торвальдс був на межі вигорання. Проблема? Проблема була в тому, що самого Торвальдса масштабувати було неможливо. Йому потрібні були правильні інструменти, щоб розподілити навантаження. Маквой вважав, що відповіддю була його власна програма SCM, BitKeeper. Торвальдс не був так упевнений. Він хотів продовжувати робити все так, як робив завжди.

Дилема BitKeeper

Перенесемося в 2003 рік, і це вже інша історія. Ядро Linux 2.4 вийшло із запізненням, великим запізненням, а реліз 2.6 просувався ще повільніше. Тож Торвальдс нарешті перейшов на BitKeeper.

Спочатку все працювало чудово, але ложкою дьогтю завжди було те, що BitKeeper був пропрієтарною програмою. Щоправда, існувала безкоштовна версія BitKeeper, яку можна було використовувати лише з проєктами з відкритим кодом, але вона мала суттєві проблеми.

Як зауважив тоді розробник ядра Linux та редактор Linux Weekly News (LWN) Джонатан Корбет: “Ларрі хотів і рибку з’їсти, і на… сісти. Він справді хотів підтримувати розробку вільного програмного забезпечення — доки це ПЗ не загрожувало його власній бізнес-ніші. … Щоразу, коли BitMover [компанія Маквоя] відчувала загрозу своїй бізнес-моделі,” вона змінювала умови ліцензування “до такої міри, що ліцензія BitKeeper стала відомою в деяких колах як ‘ліцензія «не зли Ларрі»’.

Як прокоментував роками пізніше на Ycombinator Браян Кентрілл, відомий розробник і технічний директор Oxide Computer: “Велика іронія полягає в тому, що Ларрі був одним із найперших прихильників відкриття вихідного коду операційної системи в Sun… Тож, з одного боку, історію BitKeeper у контексті відкритого коду можна вважати майже грецькою трагедією за своїм масштабом”.

У 2005 році Ендрю Тріджелл, розробник ядра Linux, спробував здійснити зворотне проєктування протоколів BitKeeper, щоб створити клієнт BitKeeper з відкритим кодом. Це стало останньою краплею для Маквоя, який згодом припинив підтримку безкоштовної версії BitKeeper.

Однак Торвальдс не вважав справедливим звинувачувати Маквоя у розриві. У дописі до списку розсилки ядра Linux (LKM) він написав: “Не звинувачуйте BitMover, навіть якщо це, ймовірно, буде дуже поширеною реакцією. Ларрі, зокрема, справді намагався все налагодити, але дійшло до того, що я вирішив, що не хочу опинитися в ситуації, коли доводиться склеювати дві частини, які, здавалося, вимагали забагато клею”.

Незалежно від того, хто винен, Linux залишився без SCM. Що робити?

Створення Git

Відповіддю Торвальдса стало створення справжньої альтернативи VCS з відкритим кодом: Git. Всього за 10 днів він розробив робочу версію Git, перший коміт якої було зроблено 7 квітня 2005 року.

Звичайно, він думав про це вже деякий час. Конфлікт із BitKeeper назрівав майже від самого початку. У недавньому інтерв’ю GitHub Торвальдс сказав, що перед ним стояло питання: “Як мені зробити щось, що працює навіть краще, ніж BitKeeper, але робить це не так, як BitKeeper?”

Як тоді сказав Торвальдс, він не хотів змінювати інструменти управління конфігурацією програмного забезпечення; однак у нього не було іншого вибору, крім як відмовитися від BitKeeper і створити власну систему. “Сама назва насправді не має значення. Торвальдс пожартував, що це може бути “випадкова комбінація з трьох літер, яка вимовляється і фактично не використовується жодною поширеною командою Unix. Той факт, що це неправильна вимова слова ‘get’, може бути або не бути релевантним”. Або “дурний. нікчемний і мерзенний. Просто. Обирайте на свій смак зі словника сленгу”. Або “глобальний інформаційний трекер: [якщо] у вас гарний настрій, і він справді працює для вас. Ангели співають, і світло раптом заповнює кімнату”.

Ангели чи ні, але Торвальдс тоді не був упевнений, що Git стане постійною заміною. “Це молодий проєкт, і потрібен час, щоб речі дозріли. Це триватиме роками, якщо припустити, що жодна з інших SCM з відкритим кодом зрештою не виявить себе достатньо спроможною, щоб ми просто вирішили, що Git був хорошим тимчасовим мостом”.

Тривалий вплив

Гадаю, ми всі можемо погодитися, що Git виявився чимось більшим, ніж тимчасовий міст. За останніми підрахунками 6sense, Git займає понад 87% ринку SCM.

Зараз усі думають, що те, що робить Git, є очевидним. Тоді це було не так. Торвальдс сказав: “Те, що ви зараз кажете, що це очевидно, я думаю, тоді це не було очевидним. Я думаю, однією з причин, чому людям було дуже важко використовувати Git, було те, що більшість людей, які починали, не використовуючи Git, мали досвід роботи з чимось на зразок CVS. А я підійшов до мислення Git з точки зору людини, що працює з файловими системами, маючи зневагу і майже ненависть до більшості систем контролю версій, тому я зовсім не був зацікавлений у збереженні статус-кво”. Сьогодні його бачення управління програмним кодом стало тим способом, яким ми майже всі працюємо з кодом.

Досить кумедно, але Торвальдс сказав у 2019 році, що хоча він пишається створенням Linux, те, що робить його “щасливим щодо Git, – це не те, що він захопив світ. Це те, що ми всі маємо сумніви в собі, так? Ми всі думаємо: ‘А чи ми справді чогось варті?’ І одним із сумнівів, які я мав щодо Linux, було те, що це була просто реімплементація Unix, так? Чи можу я дати вам щось, що не є просто кращою версією чогось іншого? Git довів мені, що можу. Мати два проєкти, які наробили багато галасу, означає, що я не ‘поні з одним трюком'”.

Сьогодні майже вся розробка з відкритим кодом використовує Git. Хоча Linux тісно пов’язаний з Git, усі операційні системи тепер підтримують його.

Чому Git став таким успішним?

Децентралізований дизайн Git був революційним на той час. Він дозволив розробникам працювати незалежно та ефективно синхронізувати зміни. Цей підхід трансформував спосіб співпраці команд розробників та розробки проєктів. “Git став практично синонімом контролю версій”, – сказав Скотт Чакон, засновник GitHub, який вважає, що Git змінив хід його життя.

Крім того, як написав на LinkedIn Мохамед Яссер, архітектор програмного забезпечення: “Git — це не просто система контролю версій; це основа довіри. Запис бачення. Простір, де кожна гілка відображає думку, а кожен коміт несе намір”.

Вступаючи у своє третє десятиліття, Git продовжує формувати майбутнє розробки програмного забезпечення. Навіть якщо ви ніколи в житті не написали жодного рядка коду, ви використовували результати роботи, яка контролювалася у програмістському жорні Git.

Ця стаття Лінус Торвальдс створив Git за 10 днів – і навіть не уявляв, що він проіснує 20 років раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Ваш телефон Android може бути в зоні ризику. Дослідники безпеки виявили кілька серйозних недоліків, якими активно користуються хакери. Вам варто звернути на них увагу.

Нещодавно Google випустив термінове оновлення для Android, щоб усунути пару так званих вразливостей нульового дня. Це не просто звичайні баги – це дірки в безпеці, які раніше не були відомі розробникам і, що ще гірше, які вже були використані для потенційної компрометації Android-пристроїв в дикій природі. Сама компанія визнала, що ці недоліки «можуть бути використані в умовах обмеженої, цілеспрямованої експлуатації», що повинно викликати певні сумніви.

Одна з цих критичних вразливостей, відома як CVE-2024-53197, була виявлена завдяки співпраці Amnesty International та Бенуа Севенса з Google Threat Analysis Group. Саме ця група в Google відстежує кібератаки, які, як видається, підтримуються урядами. Результати дослідження Amnesty International показали, що компанія Cellebrite, відома тим, що продає правоохоронним органам інструменти для розблокування телефонів і криміналістичного аналізу, використовувала ланцюжок з трьох вразливостей нульового дня для отримання несанкціонованого доступу до пристроїв на базі Android.

Як повідомляється, ця вразливість була використана проти сербських студентів-активістів. Організація стверджує, що місцева влада використала цю вразливість для атаки на їхні пристрої. Це реальний приклад того, наскільки серйозними можуть бути уразливості нульового дня.

Про другу виправлену вразливість CVE-2024-53150 відомо не так багато. Її також виявив Бенуа Севенс (Benoît Sevens) з Google, і ця вразливість містилася в ядрі, яке є основою операційної системи Android. Вразливість такого рівня може дозволити зловмисникам отримати повний контроль над ураженим пристроєм.

Компанія Google поки що не надала додаткових коментарів щодо цих конкретних вразливостей. Amnesty International також не має жодної додаткової інформації, якою могла б поділитися на даний момент. Однак серйозність ситуації зрозуміла з рекомендацій Google щодо безпеки.

Найсерйознішою з цих проблем є критична вразливість у компоненті «Система», яка може призвести до віддаленого підвищення привілеїв без необхідності отримання додаткових привілеїв на виконання. Для експлуатації не потрібна взаємодія з користувачем.

Останнє речення викликає найбільше занепокоєння. Це означає, що зловмисник може скомпрометувати ваш пристрій, навіть якщо ви не перейдете за підозрілим посиланням або не встановите шкідливий додаток.

Компанія Google заявила, що випустить виправлення вихідного коду для цих двох критичних нульових днів протягом 48 годин з моменту отримання рекомендацій. Хоча це гарна новина, все одно потрібно буде пройти звичайну процедуру, щоб вони потрапили на ваш пристрій. Оскільки Android є операційною системою з відкритим вихідним кодом, виробники телефонів зобов’язані взяти ці виправлення та інтегрувати їх у власні оновлення програмного забезпечення для своїх конкретних пристроїв.

Google попередила своїх партнерів по Android про ці проблеми щонайменше за місяць до публічного розголошення. Це має дати виробникам час на підготовку та розгортання оновлень для своїх клієнтів. Однак, коли саме вони будуть доступні, ніхто не знає.

Отже, що ви повинні робити? Єдине, що ви можете зробити, – це переконатися, що ваш пристрій Android оновлений до останньої доступної версії програмного забезпечення, і встановити всі оновлення якомога швидше. Тим часом, завжди варто з обережністю ставитися до посилань, на які ви переходите, та додатків, які ви встановлюєте, навіть якщо в цьому конкретному випадку для більш серйозної вразливості не потрібна була взаємодія з користувачем.

Ця стаття Google випустив оновлення для усунення двох вразливостей нульового дня в Android раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим