Видалений у Windows файл не зникає з диска: система переносить його до кошика, де він і далі займає місце. За кілька місяців там можуть накопичитися старі завантаження, відео та інсталятори загальним обсягом у гігабайти. Очистити кошик вручну можна за кілька секунд, а щоб не робити цього щоразу, Windows 11 і Windows 10 уміють позбуватися старого вмісту кошика самостійно — за допомогою функції «Датчик сховища».

Нижче — обидва способи, а також що робити, коли кошик не очищується, і як повернути файл, видалений помилково.

Що відбувається з файлом після видалення

Клавіша Delete або команда «Видалити» не стирає файл, а лише переміщує його до кошика. Звідти файл можна повернути, доки кошик не очищено. У кожного диска власний прихований кошик, а в кожного облікового запису на компʼютері — окремий набір видалених файлів, зазначає довідник ElevenForum.

Повз кошик файли зникають у кількох випадках:

• Shift+Delete. Це сполучення клавіш видаляє виділений елемент одразу й остаточно, не переміщуючи його до кошика.
• Знімні носії. На флешках і картках памʼяті кошика за замовчуванням немає, тому видалені з них файли зникають одразу.
• Мережеві папки. Файли, видалені зі спільних мережевих дисків, не потрапляють до локального кошика.
• Завеликі файли. Якщо файл перевищує максимальний розмір кошика, Windows попередить, що його буде видалено остаточно.
• Хмарні файли OneDrive. Файли, які зберігалися лише онлайн, до кошика Windows не потрапляють — їх шукають у кошику OneDrive.

Максимальний розмір кошика для кожного диска можна змінити: клацніть правою кнопкою миші значок «Кошик» і виберіть «Властивості». Там само вмикається запит на підтвердження видалення. Параметр, який змушує Windows видаляти файли одразу, минаючи кошик, краще не вмикати — інакше випадково видалений файл не вдасться повернути простим способом.

Ще один важливий нюанс: очищення кошика не знищує дані фізично. Система лише позначає місце як вільне, і доки його не перезаписано, файл часто вдається відновити спеціальними програмами. Тому перед продажем чи передачею компʼютера звичайного очищення кошика недостатньо — як безповоротно стерти дані з диска, CyberCalm розповідав окремо.

Як очистити кошик вручну

Через значок на робочому столі

Найшвидший спосіб — клацнути правою кнопкою миші значок «Кошик» на робочому столі, вибрати «Очистити кошик» і підтвердити дію кнопкою «Так».

У вікні кошика

1. Двічі клацніть значок «Кошик», щоб відкрити його.
2. У Windows 11 натисніть кнопку «Очистити кошик» на панелі команд угорі вікна. У Windows 10 така сама кнопка розташована на стрічці, у вкладці «Керування».
3. Підтвердьте видалення.

Щоб видалити лише окремі файли, виділіть їх у кошику, натисніть Delete і підтвердьте остаточне видалення. Решта вмісту залишиться на місці.

Через параметри памʼяті

Кошик можна очистити разом з іншими непотрібними файлами: «Настройки» → «Система» → «Сховище» → «Тимчасові файли». У списку позначте пункт «Кошик» і натисніть «Видалити файли». Перед цим варто переглянути, що ще позначено: тут-таки система пропонує видалити тимчасові файли застосунків і залишки оновлень Windows.

Якщо значка кошика немає на робочому столі

Значок могли приховати в налаштуваннях теми. Щоб повернути його, перейдіть у «Настройки» → «Персоналізація» → «Теми» → «Параметри значків робочого стола», позначте «Кошик» і натисніть «OK». Відкрити кошик без значка теж можна: натисніть Win+R, введіть shell:RecycleBinFolder і натисніть Enter.

Як налаштувати автоматичне очищення кошика через «Датчик сховища»

«Датчик сховища» (в англомовній Windows — Storage Sense) — вбудована функція, яка сама прибирає тимчасові файли та старий вміст кошика. За замовчуванням її вимкнено. Втім, якщо на диску закінчується місце, Windows може ввімкнути функцію сама й повідомити про це користувача.

Налаштування у Windows 11

1. Відкрийте «Настройки» сполученням клавіш Win+I і перейдіть у розділ «Система» → «Сховище».
2. Увімкніть перемикач «Датчик сховища».
3. Натисніть на назву функції, щоб відкрити її параметри.
4. Переконайтеся, що ввімкнено автоматичне очищення вмісту користувача.
5. У списку «Запускати Датчик сховища» виберіть, як часто функція має працювати: щодня, щотижня, щомісяця або коли на диску мало вільного місця. Останній варіант стоїть за замовчуванням.
6. У списку для кошика виберіть, скільки днів файл може пролежати там до автоматичного видалення: 1, 14, 30 або 60. За замовчуванням — 30 днів; варіант «Ніколи» вимикає автоматичне очищення кошика.
7. Перевірте список для папки «Завантаження». За замовчуванням там стоїть «Ніколи», і цей варіант безпечніше залишити: інакше система видалятиме інсталятори й документи, які давно не відкривали.
8. Щоб очистити диск одразу, не чекаючи розкладу, натисніть «Запустити Датчик сховища зараз».

Строк відлічується від моменту видалення: файл, який пролежав у кошику менше за вибраний період, залишиться на місці навіть після запуску функції. Для більшості користувачів оптимальні 30 днів — цього досить, щоб помітити помилку й повернути потрібний файл.

Налаштування у Windows 10

Шлях той самий: «Настройки» → «Система» → «Сховище». Увімкніть перемикач «Датчик сховища», а потім натисніть посилання «Налаштувати Датчик сховища або запустити його». Набір параметрів аналогічний: частота запуску, строк зберігання файлів у кошику та в папці «Завантаження».

Варто враховувати, що Windows 10 уже не отримує безкоштовних оновлень безпеки. Які варіанти є в користувачів цієї системи, CyberCalm розбирав окремо.

Обмеження автоматичного очищення

• Функція працює тільки на системному диску, зазвичай C:. Кошики інших дисків доведеться очищати вручну.
• «Датчик сховища» запускається лише тоді, коли користувач увійшов у систему, а компʼютер перебуває онлайн понад 10 хвилин.
• Налаштування діють лише для поточного облікового запису: інші користувачі компʼютера налаштовують функцію самостійно.
• Файли OneDrive функція не видаляє, а лише робить доступними тільки онлайн, якщо їх давно не відкривали. Починаючи з Windows 11 версії 22H2, за замовчуванням це відбувається через 30 днів.

Як вимкнути автоматичне очищення

Якщо автоматичне видалення більше не потрібне, поверніться в «Система» → «Сховище» і вимкніть перемикач «Датчик сховища». Щоб функція й далі прибирала тимчасові файли, але не чіпала кошик, достатньо вибрати «Ніколи» у списку для кошика.

Що робити, якщо кошик не очищується

Файл відкритий в іншій програмі

Якщо Windows повідомляє, що дію неможливо виконати, бо файл відкрито в іншій програмі, закрийте застосунки, які могли з ним працювати, — відеоплеєр, редактор, архіватор. Якщо це не допомогло, перезапустіть Провідник: відкрийте «Диспетчер завдань» сполученням Ctrl+Shift+Esc, знайдіть у списку «Провідник Windows», клацніть правою кнопкою миші й виберіть «Перезапустити». Найпростіший варіант — перезавантажити компʼютер.

Значок показує повний кошик, хоча він порожній

Зазвичай це збій оновлення значка. Допомагає той самий перезапуск Провідника або перезавантаження.

Повідомлення про пошкоджений кошик

Якщо під час входу в систему чи видалення файлу зʼявляється повідомлення, що кошик на диску пошкоджено, причина — у збої службової папки $Recycle.Bin. Microsoft радить скинути кошик командою з правами адміністратора. Важливо: команда остаточно видаляє все, що є в кошику цього диска, тому спершу відновіть потрібні файли, якщо кошик ще відкривається.

1. Натисніть «Пуск», введіть cmd, клацніть правою кнопкою миші «Командний рядок» і виберіть «Запуск від імені адміністратора».
2. Введіть команду й натисніть Enter:

rd /s /q C:\$Recycle.Bin

Після цього перезавантажте компʼютер — Windows створить новий порожній кошик. Якщо помилка стосується іншого диска, замініть у команді літеру C на потрібну, наприклад D.

Автоматичне очищення не спрацьовує

Перевірте три речі: чи ввімкнено «Датчик сховища», чи не вибрано «Ніколи» у списку для кошика і чи файли лежать саме на системному диску. Варто також памʼятати, що функція не запускається без входу в систему, а нещодавно видалені файли не чіпає, доки не мине вибраний строк.

Як повернути файл із кошика

Поки кошик не очищено, видалений файл повертається за кілька кліків.

1. Відкрийте кошик. Щоб швидше знайти файл, скористайтеся полем пошуку у вікні або відсортуйте вміст за датою видалення.
2. Клацніть файл правою кнопкою миші й виберіть «Відновити». Файл повернеться в ту саму папку, звідки його видалили.
3. Щоб повернути кілька файлів, виділіть їх і скористайтеся командою відновлення вибраних елементів на панелі команд. Щоб відновити файл в іншу папку, просто перетягніть його туди з кошика.

Якщо файл щойно видалено у Провіднику, дію можна скасувати сполученням Ctrl+Z.

Файли з OneDrive

Файли, які зберігалися лише в хмарі, до кошика Windows не потрапляють — їх треба шукати в кошику на вебсайті OneDrive. Для особистого облікового запису Microsoft видалені елементи зберігаються там 30 днів, для робочого чи навчального — 93 дні, якщо адміністратор не змінив налаштування, повідомляє Microsoft.

Якщо кошик уже очищено

Шанси ще є, але діяти треба швидко: насамперед перестаньте зберігати нові файли на цей диск, щоб не перезаписати видалені дані. Далі можна спробувати «Попередні версії» папки, «Історію файлів» або спеціальні програми для відновлення — покроково ці способи описано в матеріалі про те, як відновити видалені файли. Чим раніше розпочати відновлення, тим вищі шанси на успіх.

Ця стаття Очищення кошика у Windows 11 і 10: вручну та автоматично раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Chrome оновлюється сам, але нова версія починає працювати лише після перезапуску браузера. Якщо вкладки тижнями залишаються відкритими, а ноутбук щоразу засинає замість вимкнення, браузер може відставати на кілька версій — разом із вразливостями, які Google уже закрила. З вересня 2026 року це відставання накопичується вдвічі швидше: нова версія Chrome виходить кожні два тижні. Нижче — як перевірити й оновити Chrome на кожній платформі, що робити, якщо оновлення не встановлюється, і як убудована перевірка безпеки підтверджує, що з браузером усе гаразд.

Чому оновлення Chrome не варто відкладати

Щойно розробники публікують виправлення вразливості, зловмисники можуть вивчити зміни в коді й створити експлойт для тих, хто ще не оновився. Проміжок між готовим виправленням і його появою у стабільній версії браузера Google називає patch gap і роками його скорочує. З Chrome 116, тобто із серпня 2023 року, стабільна версія отримує оновлення безпеки щотижня — між великими релізами. За даними Google, до 2020 року цей проміжок у середньому становив 35 днів, а після переходу на двотижневі оновлення скоротився приблизно до 15 днів.

8 вересня 2026 року, з виходом Chrome 153, Google перейшла на двотижневий цикл великих релізів для компʼютерів, Android та iOS. Раніше нова версія виходила раз на чотири тижні. Для користувача це означає просте правило: браузер, який не перезапускали місяць, уже відстає щонайменше на дві версії.

Як перевірити версію та оновити Chrome на компʼютері

Зазвичай Chrome встановлює оновлення у фоні, коли браузер закривають і відкривають знову. Якщо ж його давно не закривали, оновлення може чекати на перезапуск. Перевірити це вручну можна так:

1. Відкрити Chrome.
2. Натиснути значок із трьома крапками у правому верхньому куті.
3. Вибрати «Довідка» → «Про Google Chrome». Ту саму сторінку відкриває адреса chrome://settings/help.
4. Chrome сам перевірить наявність оновлень і завантажить їх. Якщо зʼявиться кнопка «Перезапустити», натиснути її.

Якщо кнопки «Перезапустити» немає, на компʼютері вже встановлено останню версію. Номер версії вказано під заголовком «Google Chrome» на цій самій сторінці.

Перезапуск не забирає відкриті вкладки: Chrome зберігає вікна й відкриває їх знову. Винятком є вікна в режимі анонімного перегляду — вони не відновлюються. Якщо перезапускати браузер зараз незручно, можна натиснути «Не зараз»: оновлення застосується під час наступного запуску.

Особливості Windows, macOS, Linux і Chromebook

• Щоб застосувати оновлення, потрібно закрити всі вікна Chrome, а потім запустити браузер знову.
• Якщо Chrome встановлено в папку «Програми», на сторінці «Про Google Chrome» можна ввімкнути автоматичне оновлення для всіх користувачів компʼютера.
• Chrome оновлюється через менеджер пакетів дистрибутива.
• Браузер оновлюється разом із ChromeOS, тому потрібно оновити саму систему.

Як оновити Chrome на Android

На Android Chrome оновлюється через Google Play відповідно до налаштувань автооновлення в магазині. Перевірити наявність нової версії вручну можна так:

1. Відкрити Google Play.
2. Торкнутися значка профілю у правому верхньому куті.
3. Вибрати «Керування додатками й пристроєм».
4. У розділі «Доступні оновлення» знайти Chrome і торкнутися «Оновити».

Поточну версію показує сам браузер: значок із трьома крапками → «Налаштування» → «Про Chrome». Актуальні версії Chrome потребують Android 10 або новішого.

Нова версія запрацює після перезапуску застосунку. Щоб перезапустити Chrome на телефоні, достатньо закрити його у списку нещодавніх застосунків і відкрити знову.

Як оновити Chrome на iPhone та iPad

На iOS Chrome оновлюється через App Store відповідно до налаштувань автоматичних оновлень. Вручну це роблять так:

1. Відкрити App Store.
2. Торкнутися значка профілю у правому верхньому куті.
3. Прогорнути до розділу «Оновлення програм» і знайти Chrome.
4. Торкнутися «Оновити». За потреби ввести пароль Apple ID.

Версію браузера показує розділ «Більше» → «Налаштування» → «Google Chrome». Chrome для iPhone та iPad працює на iOS 17 і новіших.

Chrome не оновлюється: що перевірити

Google перелічує кілька типових причин, через які оновлення не встановлюється.

Застаріла операційна система

Chrome не працює на Windows XP, Vista, 7, 8 і 8.1, а також на macOS від 10.12 до 12. Актуальним версіям потрібні Windows 10 або новіша чи macOS 13 Ventura або новіша. Останньою версією для Windows 7, 8 і 8.1 став Chrome 109, що вийшов 10 січня 2023 року. Старий Chrome на такій системі запускається, але не отримує виправлень безпеки й з кожним тижнем стає вразливішим.

Windows 10 браузер поки підтримує: дату припинення оновлень Chrome для цієї системи Google ще не призначила. Водночас сама Windows 10 у жовтні 2025 року залишилася без регулярних оновлень безпеки від Microsoft — про варіанти розповідає матеріал про оновлення безпеки Windows 10. Власникам старих Mac варто прочитати, чому Chrome припиняє оновлення для старих версій macOS.

«Оновлення вимкнув адміністратор»

Таке повідомлення зʼявляється на компʼютерах, якими керує організація, — наприклад, на робочих. Оновлення в цьому випадку вмикає системний адміністратор або інша людина з правами адміністратора на цьому компʼютері.

Помилки 3, 4, 7, 10, 11 або 12

• Перезавантажити компʼютер і повторити оновлення.
• Перевірити, чи антивірус, файрвол або батьківський контроль не блокують оновлення програм і доступ до адрес tools.google.com та dl.google.com.
• Перевстановити Chrome: видалити браузер і завантажити його знову з офіційного сайту. Якщо на Windows помилка повторюється, варто скористатися автономним інсталятором.
• Перевірити компʼютер на небажані програми: шкідливе ПЗ здатне заважати оновленню браузера.
• На Windows вимкнути режим сумісності для ярлика Chrome: правою кнопкою миші на значку → «Властивості» → «Сумісність» → зняти позначку «Запустити програму в режимі сумісності з». Chrome у цьому режимі не підтримується.

Сайти, які «просять оновити браузер», — пастка. Chrome отримує оновлення лише через вбудований механізм, Google Play або App Store, а встановлювальний файл можна завантажувати тільки з google.com/chrome. Сторінка, яка блокує перегляд і вимагає завантажити «оновлення Chrome», — поширена приманка для зараження шкідливим ПЗ.

Перевірка безпеки Chrome: що вона робить сама

Окремо від оновлень у Chrome є інструмент «Перевірка безпеки» (Safety Check). Колись його потрібно було запускати вручну, але з грудня 2023 року на компʼютерах він працює у фоновому режимі і сам надсилає сповіщення про проблеми. У вересні 2024 року Google розширила функцію: тепер вона самостійно відкликає дозвіл на сповіщення в сайтів, які, за даними Google Safe Browsing, виманили його обманом.

За описом Google, перевірка безпеки стежить за:

• скомпрометованими, повторно використаними та слабкими паролями, збереженими в Менеджері паролів Google;
• станом Безпечного перегляду;
• доступними оновленнями Chrome;
• небажаними сповіщеннями від сайтів;
• дозволами сайтів, якими давно не користувалися, — Chrome відкликає їх автоматично;
• потенційно шкідливими розширеннями (у версії для компʼютера).

Коли перевірка щось знаходить, на компʼютері повідомлення зʼявляється в меню з трьома крапками, на Android — на сторінці нової вкладки. Переглянути звіт можна і вручну:

• На компʼютері: значок із трьома крапками → «Налаштування» → «Конфіденційність і безпека» → «Перевірка безпеки». Цей розділ також відкриває адреса chrome://settings/safetyCheck.
• На Android: значок із трьома крапками → «Налаштування» → «Перевірка безпеки».

Варто памʼятати про межі інструмента: він перевіряє лише паролі, збережені в Менеджері паролів Google, і не замінює антивірус.

Що ще ввімкнути в налаштуваннях безпеки Chrome

Два параметри варто перевірити окремо. На компʼютері вони розташовані в розділі «Налаштування» → «Конфіденційність і безпека» → «Безпека», на Android — у «Налаштування» → «Конфіденційність і безпека».

• «Завжди використовувати безпечні зʼєднання». Chrome переводить адреси сайтів на HTTPS і попереджає, перш ніж відкрити сайт, який не підтримує захищене зʼєднання.
• «Попереджати, якщо пароль скомпрометовано внаслідок витоку даних». Chrome повідомить, якщо збережений пароль зʼявився серед даних, викрадених під час зламів.

У тому самому розділі обирають рівень Безпечного перегляду. Стандартний захист увімкнено за замовчуванням. Покращений захист перевіряє сайти й завантаження ретельніше, але для цього Chrome передає Google більше даних про перегляд. Вибір залежить від того, що важливіше: максимальний захист від фішингу чи мінімум даних, які отримує Google.

Висновок

Оновлення Chrome забирає кілька секунд і один перезапуск. Найпростіша звичка — раз на тиждень повністю закривати браузер або заглядати на сторінку «Про Google Chrome». Якщо ж оновлення не встановлюється через застарілу систему, проблема вже не в браузері: на операційній системі без підтримки безпечного Chrome не буде. Номери актуальних версій і переліки виправлень Google публікує в блозі Chrome Releases.

Ця стаття Як оновити Chrome на компʼютері, Android та iPhone і перевірити безпеку браузера раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Ви встановили Chrome або Firefox, користуєтеся ним щодня — але посилання з месенджера, пошти чи документа Word уперто відкриваються в Microsoft Edge. Це не збій: Windows не передає роль браузера за замовчуванням новій програмі автоматично. Систему треба переналаштувати вручну, і це справа однієї хвилини.

Гайд охоплює обидві актуальні версії Windows. За даними StatCounter, у серпні 2026 року на настільних компʼютерах в Україні Windows 11 має 63,46%, а Windows 10 — усе ще 34,67%. Тобто кожен третій український ПК працює на системі, підтримка якої завершилася 14 жовтня 2025 року, і для нього вибір браузера з питання зручності перетворився на питання безпеки.

Найголовніше в одному абзаці. Відкрийте «Параметри» → «Програми» → «Програми за замовчуванням». У Windows 11 знайдіть свій браузер у списку і натисніть «Установити за замовчуванням». У Windows 10 прокрутіть до пункту «Веб-браузер» і виберіть потрібний. Якщо після цього частина посилань усе одно відкривається в Edge — це очікувано, і нижче пояснюємо чому.

Windows 11: кнопка «Установити за замовчуванням»

Коли Windows 11 тільки вийшла, змінити браузер було справді складно: система вимагала призначати програму окремо для кожного типу файлу — .htm, .html, HTTP, HTTPS і далі за списком. Після хвилі критики Microsoft повернула звичну кнопку, тож старі інструкції з «міняйте кожен тип окремо» вже неактуальні.

1. Натисніть Win + I або відкрийте «Пуск» → «Параметри».
2. Перейдіть у «Програми» → «Програми за замовчуванням».
3. У полі пошуку вгорі введіть назву браузера — наприклад, Chrome або Firefox — і натисніть на нього у списку.
4. Угорі сторінки натисніть кнопку «Установити за замовчуванням».
5. Якщо зʼявиться вікно з пропозицією залишитися на Edge — натисніть «Усе одно змінити».

Швидкий шлях: натисніть Win + R, введіть ms-settings:defaultapps і натисніть Enter. Це офіційна системна адреса, яка одразу відкриває потрібну сторінку.

Windows 10: пункт «Веб-браузер»

У Windows 10 усе простіше — там ніколи не було історії з окремими типами файлів.

1. Натисніть Win + I і відкрийте розділ «Програми» → «Програми за замовчуванням».
2. Прокрутіть список до пункту «Веб-браузер». Під ним буде вказано поточний варіант — найімовірніше, Microsoft Edge.
3. Клацніть по назві й виберіть потрібний браузер зі списку встановлених.

Команда ms-settings:defaultapps працює тут так само. Актуальну довідку Microsoft тримає на сторінці «Change Default Apps in Windows» — зверніть увагу, що компанія обʼєднала інструкції для обох версій в один матеріал, тому скриншоти там показують інтерфейс Windows 11.

В обох системах браузер має бути встановлений заздалегідь: у списку зʼявляються лише наявні на компʼютері програми.

Через сам браузер

Кожен великий браузер має власну кнопку, яка веде до того самого системного вікна:

• Google Chrome: меню ⋮ → «Налаштування» → «Браузер за замовчуванням».
• Mozilla Firefox: меню ☰ → «Налаштування» → «Загальні» → «Зробити типовим…».
• Microsoft Edge: меню ⋯ → «Налаштування» → «Браузер за замовчуванням».
• Brave, Vivaldi, Opera: розділ «Початок роботи» або «Браузер за замовчуванням».

Миттєво налаштування вони зазвичай не змінюють, а відкривають сторінку «Програми за замовчуванням». Це не вада браузера, а свідоме обмеження системи: остаточне рішення Windows залишає за користувачем.

Чому частина посилань усе одно відкривається в Edge

Це найчастіша скарга після зміни браузера: більшість посилань слухається нових налаштувань, але PDF-документи, новини у віджетах чи результати пошуку в панелі завдань уперто тягнуть Edge. Причина не у вашому компʼютері, а в тому, де він географічно.

Кнопка «Установити за замовчуванням» перемикає не все

За межами Європейського економічного простору ця кнопка призначає браузеру лише чотири речі: протоколи HTTP і HTTPS та файли .htm і .html. Усе інше — .pdf, .svg, .mhtml, .xhtml і внутрішній тип посилань microsoft-edge — залишається за Edge. Для країн ЄЕП Microsoft розширила цей перелік на вимогу Акта про цифрові ринки (DMA): там одна кнопка перемикає всі підтримувані типи, дозволяє призначити браузер для PDF і навіть закріпити його на панелі завдань.

Що це означає для України. Україна не входить до ЄЕП, тому послаблення за DMA на українські компʼютери не поширюються. Якщо ви читали західний гайд, де сказано, що проблему з Edge вирішено однією кнопкою, — на вашому ПК так не буде. Решту типів файлів доведеться перемкнути вручну.

Як перемкнути решту вручну

На тій самій сторінці «Програми за замовчуванням» скористайтеся пошуком за типом файлу: введіть .pdf, .svg або .xhtml і призначте потрібну програму. У Windows 10 ці налаштування зібрані в пунктах «Вибір стандартних програм за типом файлу» та «за протоколом» унизу сторінки.

Альтернатива для одного файлу: клацніть по ньому правою кнопкою → «Відкрити за допомогою» → «Вибрати іншу програму» → позначте «Завжди використовувати цю програму».

Системні посилання, які не підпорядковуються вибору

Результати пошуку в панелі завдань, панель віджетів у Windows 11 і стрічка «Новини та інтереси» у Windows 10 використовують окремий внутрішній протокол microsoft-edge. У країнах ЄЕП Microsoft змінила поведінку застосунків Bing і Start Experiences так, щоб вони відкривали вміст у браузері за замовчуванням. Для решти світу, зокрема для України, усе лишилося як було.

У Windows 11 частково допомагає розділ «Вибрати параметри за замовчуванням за типом посилання»: знайдіть там microsoft-edge і подивіться, чи пропонує система альтернативу. Chrome і Firefox для цього типу зазвичай не реєструються, а от Brave — так.

Окремо про сторонні утиліти. Інструменти на кшталт EdgeDeflector, які колись перехоплювали такі посилання, Microsoft заблокувала ще у 2021 році. Радити їх сьогодні немає сенсу.

Outlook має власне налаштування

Класична програма Outlook відкриває гіперпосилання за власним правилом. Виправляється так: «Файл» → «Параметри» → «Додатково» → блок про файли та браузер → «Відкривати гіперпосилання з Outlook у» → виберіть «Браузер за замовчуванням».

Якщо вибір браузера постійно скидається

Налаштування може злетіти після великого оновлення системи, перевстановлення браузера або створення нового профілю користувача. У такому разі просто повторіть кроки — це нормально.

А от якщо браузер за замовчуванням змінюється сам собою, це вже привід насторожитися. Windows спеціально захищає цей вибір: система не дозволяє програмам змінювати програми за замовчуванням без дії користувача в системному інтерфейсі, а відповідні записи в реєстрі захищені контрольною сумою. Тому будь-який «оптимізатор», що обіцяє перемкнути браузер одним кліком без вашого підтвердження, або не працює, або обходить захист системи — і другий варіант значно гірший.

• Перевірте розширення у браузері й видаліть незнайомі.
• Перегляньте нещодавно встановлені програми — часто винен «безкоштовний» додаток, який приїхав у комплекті з чимось іншим.
• Проскануйте систему антивірусом: підміна браузера й стартової сторінки — класична ознака рекламного ПЗ (browser hijacker).
• Перевірте, чи не змінилася заразом пошукова система за замовчуванням — це другий типовий обʼєкт підміни.

Для Windows 10: чому вибір браузера став важливішим

Підтримка Windows 10 завершилася 14 жовтня 2025 року. Компʼютери працюють далі, але безкоштовних оновлень безпеки для самої системи більше немає. Microsoft прямо попереджає: антивірус тут не рятує, бо без патчів вразливою залишається сама операційна система.

Програма розширених оновлень безпеки (ESU) для приватних користувачів мала завершитися восени 2026 року, але наприкінці червня 2026-го Microsoft без гучних анонсів подовжила її ще на рік — тепер оновлення надходитимуть до 12 жовтня 2027 року. Приєднатися можна безкоштовно за умови синхронізації параметрів ПК, за 1000 балів Microsoft Rewards або разовим платежем близько 30 доларів. Потрібні Windows 10 версії 22H2 і обліковий запис Microsoft; одна ліцензія покриває до 10 пристроїв.

Щодо браузерів Microsoft дала окрему обіцянку: Edge і компонент WebView2 оновлюватимуться на Windows 10 22H2 щонайменше до жовтня 2028 року, причому участь в ESU для цього не потрібна. Google і Mozilla дат завершення підтримки не оголошували, тож Chrome і Firefox наразі теж оновлюються звично.

Головне: на системі без оновлень браузер стає основним рубежем захисту, бо саме через нього приходить більшість атак — фішинг, шкідливі завантаження, підроблені сторінки. Оновлений браузер критично важливий, але вразливості самої Windows він не закриває. ESU або перехід на підтримувану систему залишаються обовʼязковими, а не бажаними.

Який браузер поставити за замовчуванням

• Mozilla Firefox — власний рушій Gecko, незалежний від Chromium, і найдовша історія підтримки старих систем. Найкращий вибір, якщо плануєте залишатися на Windows 10 надовго.
• Google Chrome — найпоширеніший варіант, максимальна сумісність із сайтами та розширеннями.
• Microsoft Edge — єдиний браузер із чітко задекларованою датою підтримки Windows 10, до жовтня 2028 року.
• Brave, Vivaldi — на Chromium, із посиленими налаштуваннями приватності «з коробки». Brave до того ж реєструється для типу посилань microsoft-edge.

Коротко

• Встановлення браузера не робить його головним — вибір у Windows змінюється лише вручну.
• Windows 11: «Параметри» → «Програми» → «Програми за замовчуванням» → знайти браузер → «Установити за замовчуванням». Windows 10: там само, пункт «Веб-браузер». Швидка команда — ms-settings:defaultapps.
• Поза межами ЄЕП кнопка перемикає лише HTTP, HTTPS, .htm і .html. Україна до ЄЕП не входить, тому .pdf, .svg та інші типи призначайте окремо.
• Пошук у панелі завдань і віджети завжди відкривають Edge — це поведінка Windows, а не ваша помилка.
• Самовільна зміна браузера — ознака шкідливого чи рекламного ПЗ, а не збою.
• Windows 10 без підтримки з 14 жовтня 2025 року; ESU подовжено до 12 жовтня 2027-го.

Читайте також

• Як очистити кеш на компʼютері з Windows 11: усі способи для ПК і ноутбука
• Комбінації клавіш у Windows 11: повний довідник
• Альтернативи Chrome у 2026 році: браузери для тих, хто дбає про приватність
• Альтернативи Google: 8 пошуковиків, які варто спробувати у 2026 році

Ця стаття Як змінити браузер за замовчуванням у Windows 11 і Windows 10 раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

На пристроях Android обліковий запис Google — це центральний елемент екосистеми: він визначає, які застосунки завантажуються з Google Play, який Gmail відкривається першим, під яким профілем працюють YouTube, Google Диск і Google Фото. За замовчуванням основним стає той обліковий запис, який було додано першим при початковому налаштуванні пристрою. Google не надає спеціальної кнопки «Зробити основним», тому для зміни потрібно видалити облікові записи з пристрою й додати їх у потрібному порядку.

Ця інструкція описує актуальну процедуру для Android 15, 16 і 17 — на пристроях Google Pixel, Samsung Galaxy, Xiaomi та інших виробників. Назви розділів у меню можуть незначно відрізнятися залежно від виробника та версії оболонки, але загальна логіка однакова.

Як визначити, який обліковий запис є основним

1. Відкрити Налаштування на пристрої Android.
2. Перейти до розділу Google.
3. У верхній частині екрана буде відображено імʼя та адресу електронної пошти поточного основного облікового запису Google. Якщо на пристрої додано кілька облікових записів, натискання на стрілку розгортання поряд із імʼям відкриє повний список.

Основний обліковий запис — це зазвичай перший у списку. Саме він використовується для завантаження застосунків із Google Play, резервного копіювання даних пристрою та синхронізації за замовчуванням.

Зміна основного облікового запису на стандартному Android (Google Pixel та інші)

На пристроях із «чистим» Android (Google Pixel, Nokia, Motorola та подібні) процедура складається з трьох етапів: видалення усіх облікових записів Google, перезавантаження пристрою та додавання облікових записів у потрібному порядку.

Етап 1. Видалити облікові записи Google з пристрою

1. Відкрити Налаштування → Паролі й облікові записи (або Налаштування → Облікові записи — залежно від версії Android).
2. Обрати обліковий запис Google, який наразі є основним.
3. Натиснути «Видалити обліковий запис» і підтвердити дію.
4. Повторити для всіх інших облікових записів Google на пристрої.

Видалення облікового запису з пристрою не видаляє сам обліковий запис Google і не стирає дані в хмарі. Листи в Gmail, файли на Google Диску, фото в Google Фото — усе залишається на серверах Google. Із пристрою видаляються лише локально кешовані копії (наприклад, офлайн-листи або завантажені файли).

Етап 2. Перезавантажити пристрій

Перезавантаження гарантує, що система коректно очистить кеш попередніх сесій і правильно визначить наступний доданий обліковий запис як основний.

Етап 3. Додати облікові записи у правильному порядку

1. Після перезавантаження відкрити Налаштування → Паролі й облікові записи → Додати обліковий запис → Google.
2. Увійти в обліковий запис, який має стати основним. Він має бути доданий першим.
3. Після успішного входу повторити процедуру для всіх інших облікових записів Google.

Тепер перший доданий обліковий запис буде використовуватися як основний для Google Play, резервного копіювання, синхронізації контактів та календаря.

Зміна на пристроях Samsung Galaxy (One UI)

Інтерфейс Samsung дещо відрізняється від стандартного Android, хоча принцип залишається тим самим. На пристроях із One UI 7 та One UI 8 (на базі Android 16/17) процедура виглядає так:

1. Відкрити Налаштування → Облікові записи та резервне копіювання → Керування обліковими записами.
2. Обрати обліковий запис Google, який потрібно видалити.
3. Натиснути «Видалити обліковий запис» і підтвердити.
4. Повторити для всіх облікових записів Google.
5. Перезавантажити пристрій.
6. Повернутися до Керування обліковими записами → Додати обліковий запис → Google і першим додати потрібний основний обліковий запис.

Зміна облікового запису в окремих застосунках Google

Окрім системного основного облікового запису, в кожному застосунку Google можна обрати, під яким обліковим записом працювати. Це не змінює основний обліковий запис пристрою, але дозволяє, наприклад, використовувати робочий Gmail окремо від особистого.

Gmail

1. Відкрити застосунок Gmail.
2. Натиснути на аватар профілю у верхньому правому куті.
3. Обрати потрібний обліковий запис зі списку або натиснути «Додати інший обліковий запис».

YouTube

1. Відкрити застосунок YouTube.
2. Натиснути на аватар профілю у верхньому правому куті.
3. Натиснути на імʼя або адресу електронної пошти й обрати інший обліковий запис.

Google Play

1. Відкрити Google Play.
2. Натиснути на аватар профілю.
3. Натиснути на стрілку поряд із імʼям — відкриється список облікових записів. Обраний обліковий запис буде використовуватися для завантаження та оновлення застосунків.

Важливо: деякі застосунки Google (зокрема Google Play) привʼязують ліцензії на придбані застосунки та підписки до конкретного облікового запису. Перемикання облікового запису в Google Play означає, що покупки й підписки попереднього облікового запису не будуть доступні.

Зміна основного облікового запису в мобільному браузері

Основний обліковий запис Google у мобільному браузері (Chrome для Android) визначається за тим самим принципом, що й на компʼютері: основним є перший обліковий запис, у який було здійснено вхід під час поточної сесії.

1. Відкрити Chrome і перейти на google.com.
2. Натиснути на аватар профілю у верхньому правому куті.
3. Обрати «Вийти з усіх облікових записів».
4. Увійти першим у потрібний обліковий запис, потім додати інші.

Детальна інструкція для десктопних браузерів, Windows 11 та macOS Tahoe доступна в окремому матеріалі: Як змінити обліковий запис Google за замовчуванням.

Поради та рекомендації

Перевірити результат. Після зміни основного облікового запису варто відкрити Google Play, Gmail і YouTube — у кожному з них має відображатися правильний обліковий запис.

Резервне копіювання. Перед видаленням облікових записів варто переконатися, що резервне копіювання пристрою ввімкнено (Налаштування → Google → Резервне копіювання). Це гарантує, що налаштування застосунків, журнал дзвінків і SMS будуть збережені.

Двоетапна перевірка. Перед видаленням облікового запису з пристрою варто переконатися, що є доступ до другого фактора автентифікації — номера телефону, застосунку-автентифікатора або резервних кодів. Інакше після видалення може бути неможливо увійти назад.

Google Workspace. Корпоративні облікові записи Google Workspace можуть мати обмеження, встановлені адміністратором організації. Якщо обліковий запис не видаляється або не додається, варто звернутися до IT-адміністратора.

Xiaomi, Oppo, Realme та інші оболонки. На пристроях із MIUI/HyperOS, ColorOS або Realme UI розділ облікових записів може називатися інакше — наприклад, «Синхронізація», «Облікові записи та синхронізація» або «Паролі й облікові записи». Логіка процедури залишається тією самою: видалити всі облікові записи Google, перезавантажити, додати потрібний першим.

Поширені запитання

Чи видаляються дані з хмари при видаленні облікового запису з пристрою?

Ні. Видалення облікового запису Google з пристрою Android стосується лише локального звʼязку між пристроєм та обліковим записом. Усі дані — листи, файли, фото, контакти — залишаються на серверах Google і будуть доступні після повторного входу.

Чи потрібно перезавантажувати пристрій?

Перезавантаження не є обовʼязковим у всіх випадках, але рекомендоване. На деяких пристроях без перезавантаження система може некоректно визначити новий основний обліковий запис, особливо для Google Play та сервісу резервного копіювання.

Чи можна змінити основний обліковий запис без видалення всіх?

В деяких випадках достатньо видалити лише поточний основний обліковий запис (той, що було додано першим), а потім додати його повторно. Однак цей метод працює не на всіх пристроях. Найнадійніший спосіб — видалити всі облікові записи Google, перезавантажити й додати потрібний першим.

Як зміна основного облікового запису впливає на Google Play?

Придбані застосунки, підписки та ігровий прогрес привʼязані до конкретного облікового запису Google. Після зміни основного облікового запису попередні покупки будуть доступні лише через відповідний обліковий запис — потрібно перемкнутися на нього в Google Play.

Чи працює ця інструкція на планшетах Android?

Так. Процедура однакова для смартфонів і планшетів Android.

Зміна основного облікового запису Google на Android — процедура, яка потребує видалення облікових записів із пристрою та їх повторного додавання в потрібному порядку. Дані в хмарі при цьому не втрачаються. Для окремих застосунків (Gmail, YouTube, Google Play) можна перемикати обліковий запис без зміни системного основного.

Ця стаття Як змінити обліковий запис Google на телефоні Android раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

WhatsApp дозволяє налаштувати автоматичне видалення листування через 24 години, 7 днів або 90 днів — окремо в кожній бесіді або одразу в усіх нових. Офіційно функція називається «Тимчасові повідомлення» і працює як інструмент гігієни листування: вона скорочує обсяг даних, які накопичуються в застосунку, але не заважає співрозмовнику зробити скриншот, переслати повідомлення чи зберегти його в резервній копії.

Що вміє функція «Тимчасові повідомлення»

WhatsApp запустив зникаючі повідомлення наприкінці 2020 року з єдиним варіантом тривалості — сім днів. Згодом компанія додала ще дві тривалості, 24 години та 90 днів, а також можливість увімкнути таймер за замовчуванням для всіх нових бесід. Саме ці три варіанти й лишаються стандартними у стабільній версії застосунку.

Таймер діє лише на нові повідомлення. Листування, яким користувачі обмінялися до ввімкнення функції, залишається в бесіді, доки його не видалять вручну. Якщо змінити тривалість, нове значення так само стосуватиметься тільки наступних повідомлень.

Функція однаково доступна в мобільних застосунках для Android та iPhone і у WhatsApp Web. Загальний опис можливостей WhatsApp публікує в довідковому центрі.

Як увімкнути таймер в окремій бесіді

1. Оновіть застосунок до останньої версії в Google Play або App Store.
2. Відкрийте потрібну бесіду й торкніться імені контакту вгорі екрана.
3. Виберіть пункт «Тимчасові повідомлення».
4. Натисніть «Продовжити», якщо застосунок покаже пояснювальний екран.
5. Виберіть тривалість: 24 години, 7 днів або 90 днів.

Після цього в бесіді зʼявиться системне сповіщення про зміну налаштування, а поруч із назвою чату — значок таймера. Вимкнути функцію можна тим самим шляхом, вибравши варіант «Вимкнено». Покрокову інструкцію для кожної платформи WhatsApp тримає в довідковому центрі.

Важливий нюанс для приватних бесід: змінювати або вимикати таймер може будь-хто з двох співрозмовників, а не лише той, хто його ввімкнув. Про кожну таку зміну другий учасник побачить сповіщення в чаті.

Як увімкнути таймер одразу для всіх нових бесід

Щоб не налаштовувати кожен чат окремо, у WhatsApp є загальний перемикач: «Налаштування» → «Конфіденційність» → «Таймер повідомлень». Обрана тривалість застосується до всіх приватних бесід, які ви або ваш співрозмовник розпочнете після цього, а під час створення групи таймер можна ввімкнути одразу.

Наявні бесіди це налаштування не змінює — їх за бажанням можна позначити окремо. Співрозмовники побачать у чаті позначку про те, що зникаючі повідомлення є вашим налаштуванням за замовчуванням.

Групи: хто керує таймером

За чинними правилами WhatsApp вмикати тимчасові повідомлення в груповій бесіді може будь-який учасник — доки адміністратор не обмежив цю можливість.

Щоб залишити керування таймером лише за адміністраторами, потрібно відкрити інформацію про групу, перейти до розділу дозволів і вимкнути опцію редагування налаштувань групи. Як зазначає Electronic Frontier Foundation, той самий дозвіл контролює й інші чутливі параметри бесіди, тож адміністраторам варто переглядати його для кожної групи. Порядок зміни прав описаний в окремій статті довідкового центру.

Як зберегти окреме повідомлення від зникнення

Функція «Збереження в бесіді» дозволяє залишити потрібне повідомлення — адресу, код, голосову примітку — навіть після спрацювання таймера. Достатньо утримати повідомлення й вибрати збереження: воно отримає позначку закладки і потрапить до окремої папки збережених повідомлень.

Останнє слово при цьому залишається за відправником. Коли хтось зберігає повідомлення, його автор отримує сповіщення і має право вета: якщо він відмовить, повідомлення зникне у звичайний спосіб і зберегти його вже не вдасться. Якщо ж таймер у бесіді просто вимкнути, зберігати повідомлення теж стане неможливо.

Чого таймер не робить

Зникаючі повідомлення — це прибирання, а не броня. Обмеження, про які варто памʼятати:

• скриншот або фотографування екрана іншим пристроєм таймер не блокує;
• переслане в бесіду без таймера повідомлення залишиться там назавжди;
• текст цитати у відповіді може відображатися довше, ніж «живе» оригінальне повідомлення;
• резервна копія, створена до моменту зникнення, міститиме це повідомлення;
• автозавантаження медіа зберігає отримані фото й відео в памʼяті телефону — вимкнути його можна в розділі «Налаштування» → «Дані й памʼять»;
• превʼю тексту встигає зʼявитися у сповіщеннях, навіть якщо повідомлення так і не відкрили.

Окремої уваги потребують резервні копії. WhatsApp дозволяє шифрувати їх наскрізно, але це необовʼязкова опція, яку користувач вмикає самостійно. EFF нагадує: навіть якщо ви ввімкнули шифрування власної копії, ваші співрозмовники можуть зберігати ту саму розмову в Google Drive чи iCloud без нього.

«Розширена приватність бесіди»: додатковий рівень

У квітні 2025 року WhatsApp додав налаштування «Розширена приватність бесіди». Коли воно ввімкнене, учасники не можуть експортувати листування, медіа не завантажуються автоматично на їхні пристрої, а частина функцій на основі ШІ в цій бесіді недоступна. Перемикач працює для окремої приватної бесіди або групи й вмикається через меню з назвою чату.

За замовчуванням опція вимкнена. EFF окремо наголошує, що вона не блокує скриншоти, а вірусні дописи в соцмережах, які стверджують, ніби без цього налаштування Meta AI читає приватне листування, не відповідають дійсності: наскрізне шифрування діє незалежно від перемикача, а поза ним лишається тільки те, що користувачі самі адресують асистенту в чаті.

Що змінюється у 2026 році: таймер «Після прочитання»

Навесні 2026 року WhatsApp почав тестувати новий режим, у якому відлік починається не з моменту надсилання, а з моменту прочитання. Користувач обирає, через скільки часу після відкриття повідомлення зникне — 5 хвилин, годину або 12 годин; непрочитане повідомлення видаляється за добу.

Наразі опція доступна частині бета-тестувальників на Android та iOS і не входить до стабільної версії застосунку. Для одноразових кодів і тимчасових паролів вона потенційно корисніша за наявні таймери, які починають відлік ще до того, як адресат відкрив чат.

Коли автовидалення справді критичне

Для частини українців зникаючі повідомлення — не про порядок у застосунку. Лабораторія цифрової безпеки задокументувала, що люди, які виїжджають із тимчасово окупованих територій або залишаються на них, регулярно проходять обшуки з перевіркою телефонів: російські військові переглядають соцмережі, листування та контакти. Будь-яка ознака української ідентичності може обернутися вилученням техніки, побиттям або полоном.

Єдиного алгоритму, який гарантує безпечне проходження перевірки, не існує — рішення залежить від конкретного військового на блокпості. Тому таймер варто розглядати як фонову гігієну, що зменшує обсяг накопиченого листування, а не як засіб екстреного реагування. У ситуації безпосереднього ризику ефективніше видаляти бесіду цілком, а не окремі повідомлення, і заздалегідь подбати про те, щоб чутливі розмови не потрапляли в хмарні резервні копії.

Схожий набір інструментів є і в інших месенджерах: як налаштувати таймер, одноразові фото й керування історією, Cybercalm розбирав у матеріалі про зникаючі повідомлення в Signal. Порівняння захищеності платформ — у тексті «Найбезпечніші месенджери: які обрати?». Якщо ви користуєтеся вебверсією месенджера, варто також захистити WhatsApp Web паролем.

Часті запитання

Скільки часу зберігаються тимчасові повідомлення у WhatsApp?

Стабільна версія застосунку пропонує три варіанти: 24 години, 7 днів і 90 днів. Відлік починається з моменту надсилання повідомлення, а не з моменту прочитання.

Чи зникнуть старі повідомлення, якщо увімкнути таймер?

Ні. Функція діє лише на повідомлення, надіслані після її ввімкнення. Попереднє листування залишається в бесіді, доки його не видалять вручну.

Чи бачить співрозмовник, що я увімкнув зникаючі повідомлення?

Так. У бесіді зʼявляється системне сповіщення про зміну налаштування, а поруч із чатом відображається значок таймера.

Чи може співрозмовник зберегти повідомлення, яке має зникнути?

Може — за допомогою функції «Збереження в бесіді». Але відправник отримує сповіщення про це і має право скасувати збереження.

Чи захищають зникаючі повідомлення від скриншотів?

Ні. Ані таймер, ані «Розширена приватність бесіди» не блокують знімки екрана. Якщо розмова справді чутлива, варто виходити з того, що співрозмовник може зберегти її копію.

Ця стаття Як увімкнути зникаючі повідомлення у WhatsApp: таймер, групи й межі приватності раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Windows Hello дає змогу входити в компʼютер за допомогою обличчя, відбитка пальця або PIN-коду — швидше й безпечніше, ніж за паролем. Функція працює у Windows 11 та Windows 10, однак підтримка Windows 10 завершилася 14 жовтня 2025 року, тож користувачам старої системи варто подбати й про розширені оновлення безпеки. Розповідаємо, як увімкнути біометричний вхід, повністю відмовитися від пароля та що робити, коли розпізнавання не спрацьовує.

Чому Windows Hello безпечніший за звичайний пароль

Пароль можна підгледіти, вкрасти через фішинг або витік бази даних — і він однаковий, з якого пристрою його не вводили б. Windows Hello працює інакше: PIN-код і біометричні дані привʼязані лише до конкретного пристрою і не передаються на сервери Microsoft. Викрадений з одного компʼютера PIN не відкриє доступ ні до облікового запису в інтернеті, ні до іншого пристрою.

Під час налаштування система не зберігає фото обличчя чи зображення відбитка. Замість цього створюється математичне представлення біометричних ознак, яке шифрується й залишається на пристрої. На компʼютерах із сумісним обладнанням додатковий захист забезпечує технологія Розширена безпека входу у Windows: вона ізолює біометричні дані за допомогою віртуалізації та чипа TPM 2.0.

Що потрібно для біометричного входу

Windows Hello пропонує три способи входу, і вимоги до обладнання в кожного свої:

• Розпізнавання обличчя— потрібна інфрачервона камера, сумісна з Windows Hello. Звичайна вебкамера не підійде: саме ІЧ-сенсор гарантує, що перед екраном жива людина, а не фотографія.
• Відбиток пальця— потрібен сканер відбитків, вбудований або зовнішній.
• PIN-код— працює на будь-якому компʼютері без додаткового обладнання і слугує резервним способом входу для біометрії.

Якщо в ноутбуці чи ПК немає ані ІЧ-камери, ані сканера, Microsoft радить придбати сумісний зовнішній пристрій із підключенням через USB.

Як увімкнути Windows Hello: покрокова інструкція

1. Відкрийте застосунок Параметри та перейдіть у розділ Облікові записи → Параметри входу. Швидший шлях — команда ms-settings:signinoptions у вікні «Виконати» (Win + R).
2. У блоці Способи входу виберіть потрібний варіант: Розпізнавання обличчя (Windows Hello), Розпізнавання відбитків пальців (Windows Hello) або PIN-код (Windows Hello).
3. Натисніть Налаштувати й дотримуйтеся підказок на екрані: система відсканує обличчя або попросить кілька разів прикласти палець до сенсора.
4. Створіть PIN-код, якщо його ще немає, — він знадобиться як резервний варіант, коли біометрія недоступна.

Після цього на екрані входу зʼявиться вибір: обличчя, відбиток або PIN замість пароля. Щоб видалити біометричні дані чи повторно навчити розпізнавання, поверніться в той самий розділ Параметрів входу і виберіть «Видалити» біля відповідного способу.

Як повністю відмовитися від пароля

Якщо ви входите в систему через обліковий запис Microsoft, Windows дозволяє взагалі прибрати пароль з екрана входу. Після цього всі застосунки та браузери, які потребують облікового запису Microsoft, переходитимуть на Windows Hello — розпізнавання обличчя, відбиток або PIN.

1. Відкрийте Параметри→ Облікові записи → Параметри входу.
2. У блоці Додаткові параметри увімкніть перемикач Для покращення безпеки дозволяйте вхід Windows Hello лише для облікових записів Microsoft на цьому пристрої.

Під час наступного входу опції «пароль» на екрані вже не буде — лише способи Windows Hello. Для зловмисника це закриває найпростіший вектор атаки: підбирати або фішити стане просто нічого.

Динамічне блокування: компʼютер замикається, коли ви відходите

Забутий розблокованим компʼютер в офісі чи коворкінгу — класична діра в безпеці. Функція динамічного блокування вирішує проблему: Windows зʼєднується зі смартфоном через Bluetooth і автоматично блокує пристрій, щойно сигнал слабшає — тобто коли власник разом із телефоном виходить із зони дії.

1. Зʼєднайте смартфон із компʼютером через Bluetooth.
2. Перейдіть у Параметри→ Облікові записи → Параметри входу → Динамічне блокування.
3. Поставте позначку Дозволити Windows автоматично блокувати пристрій, коли вас немає поруч.

Блокування спрацьовує приблизно за хвилину після того, як телефон опиниться поза зоною дії Bluetooth. Це страхувальний механізм, а не заміна звичці блокувати компʼютер вручну (Win + L).

Що робити, якщо Windows Hello вас не розпізнає

Найчастіші причини збоїв — банальні: брудна камера чи сенсор, різке бокове світло, мокрі або надто сухі пальці. Microsoft рекомендує почати з простих кроків:

• скористайтеся опцією Покращити розпізнавання в параметрах входу — система додасть ще один шаблон обличчя, наприклад в окулярах чи за іншого освітлення;
• для відбитків зареєструйте кілька пальців і скануйте їх під різними кутами;
• оновіть драйвери камери або сканера через Windows Update;
• якщо зовнішня камера чи сканер не працюють для входу — можливо, на пристрої увімкнено Enhanced Sign-in Security, яка з міркувань безпеки не пропускає непідтверджену периферію. Перемикач є в розділі додаткових параметрів входу.

Якщо біометрія тимчасово недоступна, завжди можна увійти за PIN-кодом — саме тому система вимагає створити його під час налаштування.

Користуєтеся Windows 10? Спершу подбайте про оновлення безпеки

Меню налаштування Windows Hello у Windows 10 те саме: «Параметри» → «Облікові записи» → «Параметри входу». Проблема в іншому: 14 жовтня 2025 року Microsoft припинила підтримку Windows 10 — система більше не отримує виправлення вразливостей, і жодна біометрія не захистить компʼютер, який не оновлюється. Варіанти такі:

• оновитися до Windows 11, якщо компʼютер відповідає системним вимогам, — безкоштовно через Windows Update;
• записатися в програму розширених оновлень безпеки (ESU), яку Microsoft продовжила для домашніх користувачів до 12 жовтня 2027 року. Долучитися можна безкоштовно через синхронізацію параметрів ПК, за 1000 балів Microsoft Rewards або за одноразові 30 доларів; одна ліцензія покриває до 10 пристроїв;
• замінити пристрій, якщо апаратне оновлення до Windows 11 неможливе, а ESU — лише тимчасовий міст, як наголошує сама Microsoft.

Біометричний вхід — потужний інструмент, але він працює лише в парі з актуальною системою. Спершу оновлення — потім Windows Hello.

Ця стаття Вхід без пароля: як налаштувати біометричну автентифікацію Windows Hello раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Якщо ви рутували смартфон на Android, а тепер хочете повернути його у стоковий стан — наприклад, щоб запрацювали банківські застосунки чи прийшло OTA-оновлення, — більшість старих інструкцій вам не допоможуть. Видалення файлів su і busybox через файловий провідник або застосунок SuperSU — це методи, які або не спрацюють, або призведуть до того, що пристрій узагалі перестане завантажуватися. Нижче — актуальні й безпечні способи прибрати root залежно від того, чим саме ви рутували пристрій.

Навіщо видаляти root у 2026 році

Найчастіша причина — застосунки, які відмовляються працювати на рутованому пристрої. Google перевіряє цілісність системи через Play Integrity API: рутований пристрій не отримує вердикт MEETS_DEVICE_INTEGRITY, на який спираються банківські та інші чутливі застосунки. На практиці це означає, що Google Wallet, банкінг, частина стримінгових сервісів та ігор можуть просто перестати запускатися.

Інші типові причини:

• повернути гарантію або підготувати пристрій до продажу;
• знову отримувати OTA-оновлення, які на рутованому пристрої часто не встановлюються;
• позбутися нестабільності — вильотів застосунків і прискореного розряджання батареї, які іноді спричиняє root.

Якщо ж root був потрібен вам заради приватності чи контролю над системою, а не заради конкретного застосунку, можливо, варто подивитися в інший бік. Останніми роками зʼявилися способи отримати і жорсткий контроль над даними, і сумісність із банківськими застосунками — без рутування взагалі. Один із них — захищена мобільна ОС GrapheneOS, яка від початку будується навколо приватності й безпеки.

Чому старі методи не працюють — і чим небезпечні

Інструкції, які радять «видалити файли su, busybox і Superuser.apk з розділу /system», написані для дуже старих версій Android. Сьогодні вони не лише марні, а й ризиковані.

По-перше, SuperSU — застосунок, навколо якого побудована більшість таких інструкцій, припинив розвиток: остання версія вийшла на початку 2018 року, а з Google Play його прибрали. Сучасний root узагалі не зберігає файли в /system — він працює «безсистемно» (systemless), змінюючи лише образ завантаження (boot).

По-друге, починаючи з Android 7.0, система суворо контролює цілісність розділів через механізм Verified Boot і dm-verity. Будь-яка спроба змінити вміст /system призводить до помилки перевірки й збою введення-виведення, а на новіших пристроях — до того, що Android просто не завантажиться (bootloop). Тобто ручне «видалення файлів» сьогодні радше «зробить цеглою» телефон, ніж приведе його до стоку.

Правильний підхід — прибрати root тим самим інструментом, яким ви його встановлювали.

Спосіб 1. Видалити Magisk через застосунок

Magisk — найпоширеніший інструмент рутування у 2026 році, тож почнемо з нього. Офіційна документація Magisk радить найпростіший шлях — видалення прямо із застосунку:

1. Відкрийте застосунок Magisk;
2. Натисніть «Uninstall Magisk» унизу екрана;
3. Виберіть «Complete Uninstall» — Magisk відновить стоковий образ boot, прибере root і модулі, після чого пристрій автоматично перезавантажиться.

Якщо потрібно лише тимчасово прибрати модифікації, замість повного видалення можна вибрати «Restore Images» — це поверне оригінальний boot, не видаляючи сам застосунок.

Важливо: завантажуйте Magisk лише з офіційного репозиторію на GitHub — це єдине джерело, де розробник публікує застосунок. Збірки Magisk зі сторонніх сайтів часто містять шкідливе ПЗ.

Спосіб 2. Прошити стоковий boot.img або заводську прошивку

Якщо застосунок Magisk не запускається або потрібен повністю «чистий» стоковий стан (наприклад, перед поверненням по гарантії), root прибирають прошивкою:

• Стоковий boot.img. Завантажте заводську прошивку саме для вашої моделі та поточної версії збірки, витягніть із неї оригінальний boot.img і прошийте його через fastboot. Це прибирає root, не торкаючись ваших даних.
• Повна заводська прошивка. Найнадійніший варіант для продажу чи гарантії: прошийте повний стоковий образ фірмовим інструментом виробника (наприклад, для Pixel чи Samsung). Це повертає пристрій у заводський стан, але стирає всі дані — заздалегідь зробіть резервну копію.

Окремо: повторно блокувати завантажувач (bootloader) має сенс лише тоді, коли пристрій уже повністю стоковий. Блокування з модифікованою системою може зробити телефон непридатним до завантаження.

Якщо ви рутували через KernelSU або APatch

Окрім Magisk, поширені ще два ядрові інструменти — їх видаляють інакше.

• KernelSU працює на рівні ядра й офіційно підтримує пристрої з GKI-ядром 5.10+ (фактично — ті, що вийшли з Android 12 і новіше). Щоб прибрати root: відкрийте застосунок KernelSU, вимкніть і видаліть усі модулі, після чого прошийте стокове ядро (boot або init_boot) вашої збірки.
• APatch патчить ядро через стоковий boot.img і працює лише на ARM64. Видалення — через відновлення оригінального boot-образу тим самим способом, що й для Magisk.

Не запускайте кілька root-інструментів одночасно й не змішуйте їх — це поширена причина bootloop.

Що зробити після видалення root

1. Перезавантажте пристрій і переконайтеся, що він завантажується нормально;
2. Перевірте статус через будь-який застосунок-перевірку Play Integrity: пристрій без root має проходити перевірку MEETS_DEVICE_INTEGRITY;
3. Спробуйте запустити банківський застосунок або Google Wallet — якщо вони працюють, root прибрано коректно;
4. За потреби встановіть актуальне OTA-оновлення.

Якщо ви видаляєте root, бо засумнівалися, чи був він узагалі потрібен, — це здорове запитання. Для більшості користувачів ризики — втрата гарантії, зламані банківські застосунки, відсутність OTA-оновлень, вищі шанси підхопити шкідливе ПЗ — переважують переваги. Ми докладно розібрали 12 причин не рутувати Android-телефон — і єдину ситуацію, коли це справді виправдано; цей матеріал допоможе вирішити, чи варто колись повертатися до руту.

Поширені запитання

Чи можна видалити root без компʼютера?

Так, якщо ви використовували Magisk — повне видалення робиться прямо із застосунку. Для способів із прошивкою boot.img або заводського образу компʼютер потрібен.

Чи зникнуть мої дані після видалення root?

Видалення Magisk через застосунок або прошивка лише boot.img дані не стирають. Повна заводська прошивка — стирає, тож робіть резервну копію.

Чому банк усе одно не працює після розрутування?

Найімовірніше, лишилися сліди модифікацій або розблокований завантажувач. Для повного проходження перевірки потрібні стоковий boot і видалені модулі, а для найсуворішого рівня — заблокований завантажувач.

Чи можна знову рутувати пристрій після цього?

Так. Видалення root оборотне — за потреби ви зможете встановити Magisk, KernelSU чи APatch знову.

Ця стаття Як видалити root-права на Android у 2026 році: безпечні методи раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Google знає про вас більше, ніж ви думаєте: пошукові запити, маршрути, переглянуті відео, надиктовані запитання голосовому помічнику й тепер ще й діалоги з Gemini. Більшість цих даних можна обмежити або взагалі заборонити збирати — за умови, що ви знаєте, де шукати потрібні перемикачі. Розповідаємо, які налаштування варто перевірити в обліковому записі Google просто зараз.

За останні роки Google помітно змінив підхід до конфіденційності: для нових користувачів автовидалення активності тепер увімкнене за замовчуванням, історія місцезнаходжень переїхала з хмари на пристрій, а в пошуку зʼявився інструмент видалення особистих даних. Водночас компанія додала нові категорії збору — зокрема ваші розмови з ШІ-помічником Gemini, який отримує доступ до Gmail, Календаря, Карт і навіть повідомлень на смартфоні.

Ми зібрали сім налаштувань, які варто переглянути в обліковому записі Google, щоб залишити сервіси корисними, але повернути собі контроль над даними. Усі описані опції доступні на сторінці myaccount.google.com у розділі «Дані й конфіденційність».

1. Історія додатків і вебпошуку: автовидалення замість безстрокового зберігання

Це найширша категорія збору даних. Якщо параметр «Історія додатків і вебпошуку» (Web & App Activity) увімкнено, Google зберігає ваші пошукові запити в Google і Chrome, перелік відвіданих сайтів, історію використання Android-додатків, голосові запити до Асистента й Google TV, а також активність у Google Play. У переважній більшості випадків цих даних достатньо, щоб скласти точний портрет ваших звичок, інтересів і робочого розкладу.

На сторінці myactivity.google.com можна вручну видалити будь-який запис або всю історію за конкретний період. Але цікавіша опція — автоматичне видалення. Зайдіть у «Дані й конфіденційність» → «Історія додатків і вебпошуку» → «Автоматичне видалення» та оберіть один із трьох варіантів: 3, 18 або 36 місяців. Усе старше за встановлений термін буде видалено без вашої участі. Альтернатива — повністю вимкнути збір історії: персоналізація стане слабшою, але цифровий слід суттєво зменшиться.

Окремо варто знати: інформація про загальне місцеперебування пристрою та IP-адреса видаляються з історії в Інтернеті та додатках уже через 30 днів — незалежно від обраного вами терміну.

2. Хронологія Google Карт: тепер на пристрої, а не в хмарі

У 2024 році Google провів масштабну реформу історії місцезнаходжень. Раніше вона зберігалася в хмарі та називалася Location History — компанія мала змогу видавати її правоохоронним органам за судовим ордером, що спричиняло публічні скандали. Тепер ця функція називається «Хронологія» (Timeline) і за замовчуванням зберігається безпосередньо на смартфоні.

Що це означає на практиці. Веб-версія хронології за адресою timeline.google.com більше не працює. Подивитися свої маршрути можна лише в мобільному застосунку Google Карти — натиснувши на аватарку профілю та обравши «Ваша хронологія». Дані з різних пристроїв між собою більше не синхронізуються: те, що ви бачили на телефоні, не зʼявиться на планшеті. Якщо ви зміните смартфон і не ввімкнете резервне копіювання, історія залишиться на старому пристрої.

Стандартний термін автовидалення хронології Google зменшив із 18 до 3 місяців. Якщо ви хочете зберегти давніші маршрути — увімкніть резервне копіювання у налаштуваннях хронології (іконка хмари у верхньому правому кутку). Дані будуть передаватися на сервери Google у зашифрованому вигляді. Якщо ж зберігати маршрути в принципі не потрібно, цей перемикач можна повністю вимкнути.

3. Історія YouTube: між зручністю та профайлингом

YouTube запамʼятовує два типи активності: переглянуті відео та пошукові запити. Перше живить рекомендаційну стрічку, друге — підказки в рядку пошуку. Якщо рекомендації здаються вам занадто прицільними або повторюваними, історію можна частково або повністю очистити.

У налаштуваннях облікового запису Google в розділі «Історія YouTube» доступні ті самі опції автовидалення — 3, 18 або 36 місяців, — а також тимчасова пауза.

Окремо варто памʼятати, що YouTube — це не лише відеосервіс, а й повноцінна соціальна мережа. Інші користувачі можуть бачити ваші підписки, лайки та відкриті плейлисти. Налаштування приватності каналу знаходяться в самому YouTube: «Налаштування» → «Конфіденційність».

4. Персоналізація реклами: повністю вимкнути не вийде, але можна обмежити

Реклама була і залишається основним джерелом доходу Google, тож повністю позбутися її через налаштування облікового запису неможливо. Що можна зробити — вимкнути персоналізацію. Тоді обʼявлення показуватимуться випадкові, а не підібрані під вашу історію пошуку, локацію та інтереси.

Перейдіть у «Дані й конфіденційність» → «Мій центр реклами» та переведіть перемикач «Персоналізована реклама» у положення «Вимкнено». Поряд побачите перелік тематик, які Google прописав вам як інтереси: можете видалити окремі категорії або скинути профіль повністю. Для радикального обмеження реклами використовуйте сторонні блокувальники в браузері — uBlock Origin для Firefox і Chromium-браузерів залишається стандартом.

Окремо зверніть увагу на ініціативу Privacy Sandbox — заміну сторонніх cookies, яку Google поступово впроваджує в Chrome. Її налаштування доступні у самому браузері: «Налаштування» → «Конфіденційність та безпека» → «Реклама». Там можна відключити теми оголошень і взаємодію зі сторонніми сайтами.

5. Активність у Gemini: окрема категорія, про яку часто забувають

Якщо ви користуєтеся ШІ-помічником Gemini — у застосунку, у вебі або через інтеграцію в Android, Gmail, Документи чи Карти, — ваші діалоги формують ще один масив даних. За замовчуванням він зберігається 18 місяців і використовується для покращення моделей Google.

Налаштування знаходяться на сторінці gemini.google.com → меню → «Активність» (або myactivity.google.com/product/gemini). Доступні три варіанти автовидалення — 3, 18 та 36 місяців — або повне вимкнення збору. Якщо ви ввімкнете опцію «Тимчасовий чат», конкретна розмова взагалі не потрапить ні в історію, ні в навчальні дані. Це зручний варіант для одноразових запитів із чутливою інформацією.

Окрема історія — підключені до Gemini додатки. З липня 2025 року Google розширив доступ ШІ-помічника до Phone, Messages, WhatsApp і системних утиліт на Android — причому навіть тоді, коли збір активності вимкнено. Перевірити та відключити інтеграції можна у Gemini → «Налаштування» → «Підключені додатки». Якщо ви не плануєте делегувати помічнику дзвінки, повідомлення та керування домашніми пристроями, краще вимкнути все, чим не користуєтеся.

6. Інформація про вас у пошуку Google: інструмент Results about you

У 2023 році Google запустив сервіс під назвою Results about you («Результати про вас»), який дає змогу знаходити та просити видалити з пошукової видачі сторінки з вашими персональними даними — телефонним номером, домашньою адресою чи електронною поштою. У лютому 2026 року функціонал розширили: тепер можна заявляти на видалення також результатів із номерами державних документів — паспорта, посвідчення водія, ідентифікаційного коду.

Доступ до інструмента — на сторінці myactivity.google.com/results-about-you або через застосунок Google: натисніть на аватарку профілю та оберіть «Результати про вас». Після першого налаштування Google буде регулярно сканувати індекс і повідомляти, якщо ваші дані зʼявляться в нових результатах. Можна одразу подати заявку на видалення — типово вона розглядається протягом кількох днів.

Важливо розуміти обмеження: видалення з Google Пошуку не означає, що інформація зникає з самого вебсайту, де її опубліковано. Якщо це сайт-агрегатор персональних даних чи стара сторінка форуму, її доведеться видаляти через адміністрацію ресурсу окремо. Функція також не працює з матеріалами, які становлять суспільний інтерес — публікаціями ЗМІ, державними реєстрами тощо.

7. Видимість профілю та інформація, яку бачать інші

Навіть якщо ви ніколи не користувалися Google+ і не публікували нічого від свого імені, ваш профіль Google залишається публічним об’єктом. Інші користувачі можуть бачити ваше імʼя, фото і — в деяких сценаріях — дату народження. У розділі «Люди й доступ» облікового запису можна налаштувати, які саме поля видимі публічно, які лише для контактів, а які — приховані повністю.

Окремо варто перевірити параметр «Рекомендації друзів в оголошеннях»: коли він увімкнений, ваші відгуки на Google Картах і в Play Маркеті можуть зʼявлятися в рекламних оголошеннях для ваших знайомих. За замовчуванням опція вимкнена, але після оновлень акаунту її стан інколи скидається — варто перевірити вручну.

Що ще варто памʼятати

Перегляд налаштувань конфіденційності — не разова дія. Інтерфейс облікового запису Google регулярно змінюється, додаються нові категорії даних (як це сталося з Gemini), а старі перемикачі іноді скидаються після великих оновлень політики. Раз на пів року варто заходити в розділ «Перевірка конфіденційності» (Privacy Checkup) на сторінці myaccount.google.com — це покрокова перевірка ключових опцій з рекомендаціями.

Якщо ви не авторизуєтеся в сервісах Google, але користуєтеся Chrome, частина даних усе одно збирається — на основі файлів cookie браузера. У такому разі додатково перегляньте налаштування «Конфіденційність і безпека» в самому браузері. А для користування Картами без облікового запису підійде режим інкогніто — він доступний у мобільному застосунку.

І останнє: видалення даних із сервісів Google не видаляє їх із вашого браузера. Якщо в Chrome ви очистили історію через myactivity.google.com, дублікат міг залишитися в локальній історії браузера — її потрібно очищати окремо через «Налаштування» → «Конфіденційність і безпека» → «Очистити дані перегляду».

Ця стаття Конфіденційність у сервісах Google: 7 ключових налаштувань, які варто перевірити раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар

Більшість користувачів переконані, що надійний захист пристрою забезпечується антивірусом, засобами виявлення шкідливого ПЗ і файрволом. Ці інструменти справді важливі — але є ще один рівень захисту, про який часто забувають: DNS.

DNS (Domain Name System, система доменних імен) — це своєрідна адресна книга інтернету. Коли ви вводите у браузері адресу на кшталт google.com, саме DNS перетворює цю назву на нумеричну адресу, яку розуміють компʼютери, — наприклад, 142.250.203.206. Без DNS довелось б запамʼятовувати такі цифри замість звичних сайтів.

Звичайний DNS-трафік передається у відкритому вигляді: будь-хто, хто перехоплює інтернет-зʼєднання, може бачити, які сайти відвідує користувач. Це стосується навіть домашньої Wi-Fi мережі — ваш інтернет-провайдер також бачить, якими сайтами ви цікавитесь. Захищений DNS шифрує ці запити, роблячи їх нечитабельними для сторонніх.

Як змінити DNS: покрокові інструкції

Змінити DNS-сервер не складніше, ніж підʼєднатися до Wi-Fi. Нижче — інструкції для найпоширеніших платформ. Для прикладу використовуються адреси Cloudflare DNS (1.1.1.1 і 1.0.0.1), але ті самі кроки підходять для будь-якого сервісу зі списку нижче.

IP-адреса чи імʼя хоста: в чому різниця

При налаштуванні DNS можна зустріти два формати адрес: числову IP-адресу (наприклад, 94.140.14.14) або імʼя хоста (наприклад, dns.adguard-dns.com). Це не одне й те саме — між ними є принципова різниця.

IP-адреса вписується у налаштуваннях Wi-Fi або Ethernet. Це означає, що пристрій надсилатиме DNS-запити на обраний сервер, але без шифрування: запити залишаються відкритими для сторонніх спостережень. Це краще, ніж нічого, але не забезпечує повного захисту.

Імʼя хоста вводиться у спеціальні поля: «Приватний DNS» на Android, «DNS over HTTPS» у налаштуваннях браузера, а також у роутері. У цьому випадку пристрій спочатку встановлює захищене TLS-зʼєднання з сервером і вже через нього передаються запити — повністю зашифровані.

Коротко: IP-адреса у налаштуваннях Wi-Fi — це зміна сервера без шифрування. Імʼя хоста у полі «Приватний DNS» або у налаштуваннях браузера — це захищений DNS з повним шифруванням. Якщо є вибір — обирайте другий варіант.

Windows 10 і 11

1. Натисніть правою кнопкою миші на значок мережі у правому нижньому куті екрана.
2. Виберіть «Параметри мережі та Інтернет».
3. Натисніть «Додаткові параметри мережевого адаптера» (у Windows 10 — «Змінити параметри адаптера»).
4. Клацніть правою кнопкою на активному підключенні (Wi-Fi або Ethernet) → «Властивості».
5. Виберіть «IP версії 4 (TCP/IPv4)» → натисніть «Властивості».
6. Увімкніть «Використовувати такі адреси DNS-серверів» і введіть IP-адреси обраного сервісу.
7. Натисніть «ОК» для збереження.

Зміни набудуть чинності одразу — перезавантажувати компʼютер не потрібно.

macOS

1. Відкрийте «Системні параметри» → «Мережа».
2. Виберіть активне підключення зліва → натисніть «Додатково».
3. Перейдіть на вкладку «DNS».
4. Натисніть «+» і введіть IP-адресу сервісу, потім повторіть для другої адреси.
5. Натисніть «ОК» → «Застосувати».

Android

На Android є два способи змінити DNS. Опція «Приватний DNS» діє відразу на всі мережі й використовує шифрування — це кращий варіант.

1. Відкрийте «Налаштування» → «Підключення» (або «Мережа та Інтернет»).
2. Знайдіть пункт «Приватний DNS» (може бути у «Додаткових налаштуваннях»).
3. Виберіть «Імʼя хоста приватного DNS» і введіть імʼя хоста обраного сервісу (див. картки сервісів нижче).
4. Збережіть зміни.

Функція «Приватний DNS» доступна з Android 9 (або пізніше). На старших версіях DNS змінюється окремо для кожної Wi-Fi мережі через налаштування підключення, вводячи IP-адреси.

iPhone та iPad (iOS)

iOS дозволяє змінювати DNS окремо для кожної Wi-Fi мережі.

1. Відкрийте «Параметри» → «Wi-Fi».
2. Натисніть значок «ℹ️» поруч із назвою поточної мережі.
3. Прокрутіть до пункту «Налаштувати DNS» і виберіть «Вручну».
4. Видаліть наявні адреси (натисніть «–» поруч із кожною) і додайте IP-адреси обраного сервісу.
5. Натисніть «Зберегти».

Налаштування потрібно повторювати для кожної Wi-Fi мережі. Мобільний інтернет (3G/4G/5G) використовує DNS оператора.

Надійні безкоштовні DNS-сервіси

Усі перелічені нижче сервіси підтримують шифрування та доступні безкоштовно. У налаштуваннях Wi-Fi вводіть IP-адреси: першу — у поле «Основний DNS», другу — у поле «Додатковий DNS». Для Android використовуйте імʼя хоста у полі «Приватний DNS».

1. Google Public DNS

Юрисдикція: США (Alphabet Inc.). Політика конфіденційності публічно доступна.

Google Public DNS — один із найпоширеніших публічних DNS-сервісів у світі. Підтримує перевірку автентичності через DNSSEC, протокол TLS 1.3 і захист від підміни кешу. Дані про запити не зберігаються постійно.

Основний DNS: 8.8.8.8

Додатковий DNS: 8.8.4.4

2. Cloudflare DNS

Юрисдикція: США (Cloudflare Inc.). Сервери по всьому світу. Політика конфіденційності публічно доступна.

Cloudflare DNS шифрує всі запити через DNS over HTTPS (DoH) і DNS over TLS (DoT). Гарантує 100% доступність завдяки мережі Anycast у понад 310 містах. IP-адреси користувачів не зберігаються, всі журнали видаляються протягом 24 годин.

Cloudflare також пропонує додаткові варіанти під назвою 1.1.1.1 for Families — для сімʼї з дітьми:

• 1.1.2 / 1.0.0.2 — блокує шкідливе ПЗ і фішингові сайти. Імʼя хоста: security.cloudflare-dns.com
• 1.1.3 / 1.0.0.3 — блокує шкідливе ПЗ, фішинг і контент для дорослих. Імʼя хоста: family.cloudflare-dns.com

Основний DNS: 1.1.1.1

Додатковий DNS: 1.0.0.1

Імʼя хоста (Android): one.one.one.one

Додаток (Android/iOS): 1.1.1.1 + WARP

3. Quad9

Юрисдикція: Швейцарія (Quad9 — некомерційна організація). Діє в рамках швейцарського законодавства.

Quad9 автоматично блокує звернення до шкідливих доменів на основі актуальних баз загроз. Ефективність складає 97% проти шкідливих і фішингових доменів. Не веде журналів персональних даних, працює у понад 200 точках у 90+ країнах.

Доступні три варіанти серверів:

• 9.9.9 — захищений сервіс із блокуванням шкідливого ПЗ і фішингу, DNSSEC (рекомендовано)
• 9.9.10 — без блокування загроз; лише для тестування
• 9.9.11 — захищений із підтримкою EDNS Client Subnet (ECS)

Імʼя хоста (Android): dns.quad9.net

4. OpenDNS

Юрисдикція: США (Cisco Systems). Журнали зберігаються лише короткий час. Політика конфіденційності публічно доступна.

OpenDNS захищає будь-які пристрої в мережі — від компʼютерів і смартфонів до смарт-телевізорів. Пропонує захист від фішингу та шкідливого ПЗ, батьківський контроль, налаштовувану фільтрацію контенту, блокування реклами й трекерів.

Основний DNS: 208.67.222.222

Додатковий DNS: 208.67.220.220

5. NextDNS

Юрисдикція: Франція (NextDNS Inc.). Діє в рамках GDPR.

NextDNS вирізняється широкими можливостями налаштування: фільтрація контенту, блокування реклами й трекерів, власні списки блокування й дозволу, DNSSEC, підтримка всіх платформ. Безкоштовний план — 300 000 запитів на місяць, необмежена кількість пристроїв і конфігурацій.

Основний DNS: 45.90.28.232

Додатковий DNS: 45.90.30.232

6. Mullvad DNS

Юрисдикція: Швеція (Amagicom AB). Сервіс пройшов незалежний аудит. Відкритий код.

Mullvad DNS — безкоштовний захищений DNS від шведської VPN-компанії Mullvad. Реєстрація не потрібна — сервіс доступний безкоштовно для будь-кого. Сервери працюють виключно в RAM-памʼяті без запису даних на диск. Доступні пресети:

• mullvad.net — лише шифрування, без блокування; IP: 194.242.2.2
• dns.mullvad.net — блокує рекламу і трекери; IP: 194.242.2.3
• dns.mullvad.net — реклама, трекери і шкідливе ПЗ; IP: 194.242.2.4
• dns.mullvad.net — додатково блокує контент для дорослих; IP: 194.242.2.6

Mullvad DNS налаштовується через імʼя хоста або IP-адресу — звичайний UDP/53 DNS не підтримується. На Android — через «Приватний DNS», на iOS — через профіль з GitHub компанії.

Який сервіс обрати

Усі шість сервісів забезпечують базовий рівень захисту, і вибір між ними залежить від того, що важливо саме вам.

Якщо хочете просто і надійно — Cloudflare (1.1.1.1) або Google (8.8.8.8). Обидва сервіси працюють швидко, стабільно і без додаткових налаштувань.

Якщо важливий захист від шкідливого контенту — Quad9 (9.9.9.9). Цей сервіс автоматично блокує фішингові сайти і домени зі шкідливим ПЗ — це особливо актуально для тих, хто хоче додаткового рівня захисту без будь-яких налаштувань.

Якщо потрібні гнучкі налаштування: блокування реклами, батьківський контроль, власні правила — NextDNS або Mullvad DNS. Обидва європейські сервіси, і пропонують детальне керування фільтрацією.

Головне: будь-який з цих сервісів кращий за захищеністю, ніж DNS вашого інтернет-провайдера — і налаштування займе лише кілька хвилин.

Ця стаття 6 безкоштовних захищених DNS-сервісів: як зашифрувати свій інтернет-трафік раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Проблеми з інтернетом на Mac трапляються частіше, ніж хотілося б — навіть на найновішій macOS Tahoe. Сторінки не завантажуються, Wi-Fi підключається, але не працює, з’єднання обривається після виходу зі сну. Більшість цих проблем вирішуються самостійно за кілька хвилин — без візиту до сервісного центру.

Крок 1. Перевірте фізичне підключення та роутер

Перш ніж шукати проблему в налаштуваннях Mac, варто переконатися, що справа не в обладнанні. Перевірте, чи ввімкнений роутер і чи горять індикатори підключення. Якщо використовуєте Ethernet-кабель — переконайтеся, що він щільно вставлений з обох боків. Якщо доступ до інтернету не працює на всіх пристроях у мережі, проблема точно не в Mac — перезавантажте роутер і модем.

Крок 2. Перезавантажте Mac

Найпростіший і найчастіше ефективний спосіб. Перезавантаження скидає тимчасові мережеві сесії, оновлює стан Wi-Fi-модуля та усуває дрібні збої, які накопичуються під час роботи. Натисніть меню Apple → «Перезапустити».

Крок 3. Переконайтеся, що підключені до правильної мережі

macOS Tahoe автоматично підключається до відомих мереж, але іноді обирає не ту — наприклад, сусідську відкриту мережу з таким самим ім’ям або стару збережену точку доступу зі слабким сигналом.

Натисніть на значок Wi-Fi у рядку меню та перевірте, яку мережу обрано. Якщо потрібна мережа є в списку, але не обрана — підключіться вручну і введіть пароль.

Крок 4. Оновіть macOS

Застаріла версія системи може містити помилки, що впливають на роботу мережі. Зокрема, після виходу macOS Tahoe низка користувачів MacBook Air та старіших моделей з процесорами Intel зіткнулася з нестабільним Wi-Fi та проблемами з отриманням IP-адреси через DHCP — більшість з них Apple виправила в наступних оновленнях системи.

Щоб перевірити наявність оновлень, перейдіть до «Системні параметри» → «Основні» → «Оновлення програмного забезпечення».

Крок 5. Скиньте кеш DNS через Термінал

DNS-кеш — це локальна база даних відповідностей між адресами сайтів та їхніми IP-адресами. Якщо сайт переїхав на новий сервер, а кеш зберігає стару адресу — сторінка або не завантажиться, або відкриється з помилкою. Очищення кешу змушує Mac заново отримати актуальну інформацію.

Окрім технічних проблем, скидання DNS-кешу має значення для безпеки: зловмисники можуть використовувати отруєння DNS-кешу (DNS cache poisoning), щоб перенаправити вас на підроблені сайти, які візуально не відрізняються від справжніх. Регулярне очищення кешу мінімізує цей ризик.

Як скинути кеш DNS у macOS Tahoe:

1. Відкрийте «Термінал» — через Spotlight (Command+Пробіл → «Термінал») або у папці «Програми» → «Утиліти».
2. Скопіюйте та вставте команду:

sudo dscacheutil -flushcache; sudo killall -HUP mDNSResponder

3. Натисніть Enter і введіть пароль адміністратора. Зверніть увагу: під час введення пароль не відображається — це нормальна поведінка системи. Просто введіть його і натисніть Enter.
4. Якщо хочете отримати звукове підтвердження успішного виконання, скористайтеся альтернативною командою:

sudo killall -HUP mDNSResponder; sleep 2; echo macOS DNS Cache Reset | say

Mac вимовить підтвердження вголос.

5. Закрийте Термінал і перевірте з’єднання.

Крок 6. Змініть DNS-сервер на публічний

Якщо скидання кешу не допомогло, спробуйте змінити DNS-сервер. DNS-сервери провайдера іноді працюють повільно або нестабільно — публічні альтернативи зазвичай швидші та надійніші.

1. Відкрийте «Системні параметри» → «Мережа».
2. Виберіть активне з’єднання (Wi-Fi або Ethernet) і натисніть «Деталі».
3. Перейдіть на вкладку «DNS».
4. Натисніть «+» і додайте один із публічних DNS-серверів:
   • Cloudflare (рекомендовано за швидкість і конфіденційність): 1.1.1.1 і 1.0.0.1
   • Google: 8.8.8.8 і 8.8.4.4
5. Натисніть «Готово» → «Застосувати».

Крок 7. Скиньте мережеві налаштування вручну

Якщо жоден із попередніх способів не допоміг, можна скинути конфігураційні файли мережі. macOS Tahoe автоматично відтворить їх при наступному завантаженні — з налаштуваннями за замовчуванням.

1. Відкрийте Finder і натисніть Command+Shift+G.
2. Введіть шлях: /Library/Preferences/SystemConfiguration/
3. Видаліть усі файли у цій папці (або перемістіть їх на робочий стіл як резервну копію).
4. Перезавантажте Mac.

Після перезавантаження система автоматично відтворить файли мережевих налаштувань.

Крок 8. Створіть нову мережеву локацію

macOS підтримує так звані «локації» — набори мережевих профілів для різних умов підключення. Якщо поточна локація містить пошкоджені налаштування, створення нової з параметрами за замовчуванням може вирішити проблему.

1. Відкрийте «Системні параметри» → «Мережа».
2. Натисніть на спадне меню поруч із пунктом «Локація» та виберіть «Редагувати локації».
3. Натисніть «+», введіть назву нової локації і натисніть «Готово».
4. Виберіть нову локацію і підключіться до мережі заново.

Якщо нічого не допомогло

Якщо після всіх кроків підключення залишається нестабільним — варто перевірити прошивку роутера. У 2025 році багато виробників оновили обробку DHCP-запитів та впровадили підтримку WPA3, що може конфліктувати зі старішими пристроями або неоновленими версіями macOS. Зайдіть в адміністративний інтерфейс роутера та перевірте наявність оновлень прошивки.

Якщо проблема зберігається на всіх мережах — зверніться до служби підтримки Apple або авторизованого сервісного центру: можливий апаратний дефект Wi-Fi-модуля.

Ця стаття Не працює інтернет на Mac: що робити і як виправити раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Якщо ви носите Apple Watch, ваш Mac може автоматично розпізнавати вашу присутність і розблоковувати екран без жодного пароля. Функція Auto Unlock (автоматичне розблокування) з’явилася кілька років тому, але з кожним оновленням macOS та watchOS налаштовувати її стає дедалі простіше. Крім того, Apple Watch дозволяє підтверджувати запити адміністраторського пароля — подвійне натискання бічної кнопки замінює введення пароля вручну.

Що потрібно для роботи функції

Перш ніж вмикати Auto Unlock, переконайтеся, що виконані такі умови: на Mac і Apple Watch увімкнені Wi-Fi та Bluetooth; обидва пристрої авторизовані в одному обліковому записі Apple Account з активною двофакторною автентифікацією; на Apple Watch встановлено код-пароль.

Щодо сумісності: функція підтримується на Mac 2013 року випуску або новіших під керуванням macOS Sierra і вище, а також на Apple Watch із watchOS 3 або новішою версією. Водночас для Apple Watch Series 3 потрібна watchOS 4 і macOS High Sierra, а будь-які актуальні моделі годинника стабільно працюють із сучасними версіями macOS.

Як увімкнути Auto Unlock на macOS Ventura і новіших

Процес займає не більше хвилини. Відкрийте меню Apple у лівому верхньому куті екрана і перейдіть до Системні параметри (System Settings). У лівій панелі знайдіть розділ Touch ID та пароль (або Пароль входу — залежно від моделі Mac). У правій частині вікна знайдіть секцію Apple Watch і активуйте перемикач навпроти вашого годинника.

Через кілька секунд функція буде активована, і Mac почне розпізнавати Apple Watch.

Як увімкнути Auto Unlock на macOS Monterey і старіших

На старіших версіях macOS шлях дещо відрізняється. Відкрийте Системні параметри (System Preferences), перейдіть до розділу Захист і безпека (Security & Privacy) та відкрийте вкладку Загальні (General). Встановіть позначку навпроти пункту “Дозволити Apple Watch розблокувати програми та Mac” або “Дозволити Apple Watch розблокувати Mac” — формулювання може різнитися залежно від версії системи.

Як це працює

Після першого входу в систему після увімкнення, перезавантаження або виходу з облікового запису Mac потребує введення пароля вручну — це вимога безпеки. Надалі достатньо підійти до сплячого Mac у Apple Watch на зап’ясті, і він розблокується автоматично.

Коли система запитує підтвердження адміністраторського пароля, наприклад під час встановлення програм або зміни системних налаштувань, на Apple Watch з’явиться відповідний запит. Достатньо двічі натиснути бічну кнопку годинника — пароль буде введено автоматично.

Якщо функція не працює

Найпоширеніші причини проблем з Auto Unlock: різні облікові записи Apple Account на Mac і Apple Watch; відсутня двофакторна автентифікація; не встановлено пароль на Apple Watch; на Mac активовано спільний доступ до Інтернету або спільний доступ до екрана, які за замовчуванням вимкнені.

Якщо функція раніше працювала, але перестала, Apple рекомендує таке: відкрийте Системні параметри, вимкніть перемикач Auto Unlock, перезавантажте Mac, а потім знову увімкніть функцію. Також варто переконатися, що встановлені останні оновлення macOS та watchOS.

Ця стаття Як розблокувати Mac за допомогою Apple Watch? – ІНСТРУКЦІЯ раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим

Bluesky оновив свої налаштування сповіщень, щоб користувачі мали більше контролю над тим, коли і чому соціальна мережа надсилає їм повідомлення. Окрім більш детального контролю над тим, які дії викликатимуть сповіщення, тепер ви можете отримувати сповіщення про будь-яку активність з обраного акаунта.

Як молода програма, Bluesky не мала глибоких налаштувань сповіщень, які можна знайти, наприклад, в Instagram, який мав понад десятиліття, щоб з’ясувати, коли люди хочуть отримувати повідомлення. З цим оновленням ситуація в Bluesky значно покращилася. Тепер ви можете обрати чи отримувати сповіщень від усіх, чи лише від людей, на яких ви підписані, або ні від кого. І ці опції можна застосувати майже до кожної взаємодії в програмі зараз, включаючи випадки, коли хтось репостить те, що ви репостили, або вподобає те, що ви репостили.

Тепер ви також можете увімкнути Сповіщення про Активність для будь-якого акаунта на ваш вибір, якщо хочете отримувати сповіщення про те, що вони роблять у програмі. Bluesky уявляє, що це буде корисно, якщо ви стежите за новинними організаціями, які публікують термінові новини, або якщо ви хочете бути першою людиною, яка вподобає новий пост друга, адже тепер у вас є простіший спосіб слідкувати за будь-яким акаунтом.

Нові опції сповіщень Bluesky приєднуються до інших недавніх оновлень конкурента X і Threads, таких як нова програма верифікації компанії для “автентичних та помітних акаунтів” та експериментальна функція прямих трансляцій, яка повідомлятиме вас, коли обрані акаунти, на які ви підписані, транслюють на Twitch або YouTube.

Ця стаття Bluesky нарешті додає більше способів фільтрувати сповіщення раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня