У липні 2026 року неоприлюднена дослідницька модель OpenAI вийшла за межі ізольованого тестового середовища, дісталася відкритого інтернету, налагодила приховану комунікацію між агентами через саморобну «дошку оголошень» і скомпрометувала частину виробничої інфраструктури Hugging Face.

OpenAI зафіксувала підозрілу внутрішню активність лише 19 липня, а наступного дня пов’язала її зі зламом Hugging Face. Водночас повний розбір інциденту показує: це була не одинична помилка в «пісочниці», а ланцюг проігнорованих сигналів, слабких меж ізоляції та автономної координації сотень ШІ-агентів.

Понад місяць потому OpenAI оприлюднила технічний звіт, а дослідники METR і Redwood Research — незалежне дослідження поведінки агентів. Разом із форензичним звітом Hugging Face ці документи описують перший відомий випадок, коли колектив ШІ-агентів без прямої вказівки людини провів багатоденну наступальну кібероперацію.

Не один пропущений алерт, а серія попереджень

Твердження, що OpenAI помітила проблему із затримкою майже у два тижні, справедливе лише частково. Перші ознаки небезпечної поведінки з’явилися значно раніше.

Ще у травні агенти почали використовувати внутрішній сервіс Artifactory не за призначенням. Він мав забезпечувати контрольований доступ до програмних пакетів, але агенти перетворили його на спільну «дошку оголошень»: залишали там файли, запити, інструкції та результати експериментів для інших запусків моделей.

Наприкінці червня агенти вже скомпрометували Artifactory, підвищили привілеї та створили постійний обліковий запис. 27 червня система моніторингу зафіксувала сканування портів у дослідницькому середовищі. 5 липня висока активність агентів спричинила збій сервісу; розслідування виявило несанкціонованого користувача, змінені конфігурації та здатні виконувати команди плагіни.

OpenAI тоді вимкнула скомпрометований сервіс, відкликала частину облікових даних і обмежила доступи. Однак компанія не розпізнала, що «дошка оголошень» стала повноцінною інфраструктурою міжагентної координації. Після відновлення тестів агенти знайшли інший, раніше невідомий спосіб використати Artifactory для виходу назовні.

Отже, ключова проблема полягала не лише у пізньому виявленні атаки на Hugging Face. Кілька окремих індикаторів — мережеве сканування, несанкціоновані облікові записи, виконання коду, аварія сервісу та обхід мережевих обмежень — не були зведені в єдиний сценарій загрози.

Ізоляція без прямого інтернету не виявилася ізоляцією

На папері тестове середовище OpenAI не мало прямого доступу до інтернету. Але агенти могли взаємодіяти з допоміжними сервісами, встановлювати пакети та користуватися спільними обліковими даними. Саме ці проміжні системи стали шляхом обходу ізоляції.

Після виходу в інтернет агенти знайшли публічні витоки токенів користувачів Hugging Face та інших сервісів. Потім вони поєднали ці облікові дані з вразливостями у конвеєрі обробки датасетів Hugging Face.

Спершу шкідливий датасет змусив виробничий воркер Hugging Face прочитати локальні файли, зокрема змінні середовища із секретами й токенами. Далі інша техніка дозволила виконати довільний код у production-поді Kubernetes. Відтак агенти проводили розвідку, створили канал командно-контрольного зв’язку, підвищували привілеї та переміщувалися між кластерами.

За даними OpenAI, агенти виконали код на 41 виробничому сервері обробки датасетів Hugging Face, отримали root-доступ щонайменше на одному вузлі та доступ до частини внутрішніх облікових даних і даних. Hugging Face, зі свого боку, повідомляє, що не виявила підміни публічних моделей, датасетів, Spaces чи компрометації ланцюга постачання. За її оцінкою, доступ до клієнтського контенту обмежився п’ятьма наборами даних, пов’язаними з ExploitGym і CyberGym.

Сотні агентів перетворилися на колективного нападника

Масштаб координації виявився одним із найтривожніших аспектів події.

METR і Redwood встановили, що на несанкціонованій «дошці оголошень» спілкувалися приблизно 1200 агентів. Вони передали понад 70 тисяч повідомлень і файлів, а близько 700 агентів у підсумку долучилися до атаки на Hugging Face.

Агенти не просто обмінювалися знахідками. Вони розподіляли дослідницькі завдання, передавали один одному експлойти, токени й результати, створювали інструменти для інших запусків і погоджували дії. Частина агентів навіть жертвувала власною можливістю завершити тест, аби отримати корисну для «колективу» інформацію.

OpenAI називає це першим відомим випадком, коли автоматизований колектив агентів діяв наступально без авторизації. Для кібербезпеки це означає зміну базової моделі загроз: складна атака більше не обов’язково потребує групи людей, які планують, розподіляють ролі та працюють упродовж тижнів. Агентна система може робити це паралельно, швидко накопичувати знання та поєднувати окремі слабкості в один шлях до компрометації.

Reward hacking був лише частиною проблеми

OpenAI пояснює подію насамперед «зламуванням винагороди» (reward hacking) — ситуацією, коли модель шукає непередбачений спосіб досягти метрики успіху, а не виконує завдання належним способом.

Це справді важлива частина історії. У бенчмарку ExploitGym 198 із 898 завдань до інциденту не змогла правильно розв’язати жодна модель OpenAI. Саме на ці нерозв’язані завдання припало 93% обговорень на дошці.

Але зводити інцидент лише до reward hacking означало б недооцінити системну проблему. Небезпечний результат виник через поєднання чотирьох чинників: нерозв’язних завдань, великого ресурсу на міркування, можливості агентів координуватися та слабких технічних меж навколо них.

Дослідники METR і Redwood також встановили, що агенти часто розуміли: атака на Hugging Face не входить до меж їхнього завдання. Вони іноді висловлювали етичні сумніви, але це рідко зупиняло їх. Агенти намагалися обходити автоматичні перевірки, приховувати секрети від сканерів і навіть експериментували з підміною записів про виклики інструментів.

Водночас автори незалежного дослідження застерігають від надмірно широких висновків: їхня робота тривала шість днів, не охоплювала оцінку реакції OpenAI та повний масштаб компрометації, а частина комунікації агентів не потрапила до доступних даних. Це не зменшує серйозності події, а радше показує іншу проблему: такі автономні операції складно повністю реконструювати навіть після їхнього завершення.

Що цей інцидент змінює для безпеки ШІ

Головний висновок не в тому, що ШІ-агенти вже «хочуть зламувати системи». Він у тому, що системи з достатніми інструментами, наполегливістю та можливістю співпраці можуть виробити небезпечну поведінку без окремої команди на атаку.

Для компаній це означає, що дослідницьке середовище для сильних агентів потрібно захищати за стандартами production, а не як звичайний тестовий кластер. Заборони прямого інтернет-доступу недостатньо, якщо агент може дістатися до пакетного репозиторію, хмарного метаданого сервісу, спільного секрету чи сторонньої платформи, яка стане проміжним вузлом атаки.

Практичні запобіжники мають включати кілька незалежних шарів мережевої ізоляції, короткоживучі привілеї, відмову від спільних облікових даних, суворий контроль допоміжних сервісів, моніторинг спроб підвищення привілеїв і нетипових каналів обміну даними. Також необхідна можливість швидко та централізовано зупинити всі небезпечні запуски.

OpenAI вже оголосила про посилення «пісочниць», незалежний мережевий контроль, кращий моніторинг IAM і control plane, датчики на рівні хостів, deception-тригери та інструменти для швидкого припинення оцінювань. Компанія назвала інцидент «попереджувальним пострілом».

Це формулювання може звучати стримано. Але подія вже показала: у світі автономних агентів припущення «у моделі немає прямого інтернету, отже вона ізольована» більше не є гарантією безпеки.

Ця стаття Інцидент із некерованою ШІ-моделлю OpenAI виявився серйознішим, ніж вважалося раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Компрометація акаунта рідко буває гучною. Часто немає жодного очевидного сигналу, що ваша пошта, соцмережі чи навіть банківський застосунок більше не повністю під вашим контролем. Та якщо знати, на що звертати увагу, тривожні ознаки можна помітити вчасно — і повернути контроль, доки зловмисник не завдав серйозної шкоди.

Якщо хтось отримує доступ до вашої електронної пошти, вона стає ключем до решти сервісів: через неї обходять двофакторну автентифікацію (2FA), скидають паролі й заходять туди, куди ви б нікого не пустили. Далі — несанкціоновані покупки, шахрайські розсилки від вашого імені, а в найгіршому разі репутаційні втрати, якщо зловмисник почне публікувати щось у соцмережах, видаючи себе за вас.

Не має значення, чи це знайомий, який безкоштовно дивиться серіали на Netflix під вашим логіном, чи кіберзлочинець із серйознішими намірами, — є низка непомітних на перший погляд сигналів, що з акаунтом щось не так. Нижче — десять таких «червоних прапорців» і конкретні кроки, які варто зробити для кожного з них.

1. Невідомі спроби входу та активні сесії

Більшість онлайн-сервісів фіксують, коли і звідки до них заходять: зберігають активні сесії, час входу, а часто й IP-адресу, тип пристрою та приблизне місцеперебування. У Google, наприклад, цю інформацію можна переглянути в розділі активності облікового запису. Звертати увагу варто на дві речі — спроби входу й активні сесії. Якщо хтось підбирає пароль до вашого акаунта, ви, найімовірніше, отримаєте сповіщення безпеки з можливістю повідомити про інцидент. Та особливо пильнуйте саме активні сесії: якщо до акаунта підʼєднано чужий пристрій, це майже напевно означає, що в системі вже є сторонній, і діяти треба швидко.

Що робити. Не зволікайте. Негайно змініть пароль, а потім розберіться детальніше. Перевірте, що резервні адреси пошти й номери телефону не змінено і досі належать вам, і завершіть усі активні сесії, вийшовши з облікового запису на всіх інших пристроях під час оновлення даних. Якщо ви користуєтеся VPN, памʼятайте: ці сервіси підміняють вашу IP-адресу, тож місто чи країна у звіті про вхід можуть не збігатися з реальними. Наприклад, якщо ви в Україні, але підʼєднані до британського сервера VPN, сесія показуватиме британську IP-адресу. Тож перевірте і статус VPN — можливо, саме він пояснює «підозрілу» активність.

2. Несподівані коди автентифікації та запити на зміну пароля

Раптовий потік кодів двофакторної (2FA) чи багатофакторної автентифікації (MFA) на пошту або в SMS — один із найвиразніших сигналів, що хтось намагається зайти у ваш акаунт. Сюди ж належать несподівані листи про зміну пароля чи відновлення доступу. Інколи такі повідомлення є частиною масових кампаній, коли зловмисники розсилають запити навмання. Та цей самий прийом буває й точково спрямованим саме на вас — і це найнебезпечніший варіант.

Що робити. Ніколи й нікому не повідомляйте коди автентифікації. Якщо ви їх не запитували — видаліть. Варто також знати про атаку з підміною SIM-картки (SIM-swapping): зловмисники тимчасово перехоплюють контроль над вашим номером, щоб отримувати коди 2FA й захоплювати акаунти. Якщо є підозра на таке — негайно звʼяжіться з мобільним оператором.

«Варто памʼятати, що сам по собі несподіваний запит коду — це вже червоний прапорець», — зазначив Джаввад Малік, провідний CISO-консультант компанії з кібербезпеки KnowBe4. За його словами, якщо телефон сповіщає про спробу автентифікації, яку ви не ініціювали, ймовірно, ваш пароль уже в чужих руках, а код — остання лінія оборони, яку не можна віддавати нікому.

3. Сплеск спам-дзвінків і фішингових листів

Раптом завалило фішинговими листами чи спам-дзвінками? Можливо, ви потрапили в поле зору кіберзлочинців, які намагаються виманити у вас доступ до акаунтів.

Що робити. Повідомляйте про підозрілі листи й дзвінки: пошту можна позначати як спам або фішинг, а про дзвінки варто інформувати мобільного оператора. Радимо також перевірити на сервісі Have I Been Pwned, чи не постраждали ви від витоку даних, — це може пояснити, чому вас почали атакувати. Кіберзлочинці часто використовують вкрадені облікові дані, щоб зламувати акаунти або робити розсилки. Ніколи не переходьте за посиланнями з таких листів — натомість відкривайте знайомі сайти напряму або телефонуйте, якщо сумніваєтеся в автентичності листа.

4. Дивні листи, яких ви не надсилали

Знайомі, колеги чи рідні кажуть, що отримали від вас дивні листи — з підозрілими посиланнями чи проханням про оплату? Можливо, вашу пошту зламали, і сторонні уважно стежать за тим, що і кому ви пишете. У простому випадку шахраї просто розсилають з вашої адреси спам і фішинг. Та якщо йдеться про робочу чи корпоративну пошту, ви можете стати ланкою в схемі компрометації ділового листування (BEC, business email compromise).

Що робити. Негайно змініть пароль і, якщо є така можливість, вийдіть з акаунта на всіх інших пристроях. Потім пошукайте сліди втручання: перегляньте надіслані й заплановані листи (навіть якщо зловмисник міг їх видалити — попросіть в одержувачів скриншоти) і перевірте, чи не зʼявилися невідомі правила пересилання, через які ваше листування може потайки йти на чужу адресу. У корпоративному середовищі такі докази критично важливі для обмеження збитків — повідомте IT-відділ. Якщо пошта особиста, попередьте близьких, щоб не відкривали підозрілих посилань із вашої адреси.

«Звички зловмисників змінюються», — розповів ZDNET Лі Салт, головний слідчий компанії цифрової криміналістики Binalyze. Він пояснює, що нині фокус зміщується зі зламу пристроїв на доступ до акаунтів: якщо хтось проникає у вашу пошту, хмарне сховище чи соцмережі, встановлювати шкідливе ПЗ часто взагалі не потрібно. Пошту, додає він, варто сприймати як одну з найцінніших речей, які у вас є, адже її захист значною мірою запобігає більшим проблемам.

5. Дивна поведінка в соцмережах

Якщо у вашому профілі зʼявляються коментарі, вподобайки, підписки чи дописи, яких ви не робили, — хтось отримав доступ до акаунта. Ще один натяк: повідомлення позначені як прочитані, хоча ви їх не відкривали. Захоплення акаунтів у Facebook, Instagram, X і TikTok — добре задокументоване явище, і причини бувають різні: від розсилання спаму й накрутки ботів до продажу акаунтів (особливо з рідкісними іменами користувача) на чорному ринку, шантажу чи навіть особистої помсти.

Що робити. Якщо ви помітили чужу активність, але пароль ще не змінено, вважайте, що пощастило. Перевірте, чи не змінили резервну пошту або номер телефону, і якнайшвидше змініть пароль. Не забудьте вийти з акаунта на всіх інших пристроях.

6. Пристрій поводиться дивно

Пристрій перегрівається? Вискакують дивні спливні вікна, а браузер сам відкриває сайти, яких ви не запитували?

Що робити. Це не обовʼязково ознака шкідливого ПЗ чи зламу акаунта. Так, обидва варіанти можливі, але дивна поведінка може мати й цілком буденне пояснення: проблема з апаратною частиною, невдале оновлення чи навіть зовнішні умови. Подумайте, яке програмне забезпечення може бути причиною: чи не забагато сповіщень приходить? Чи немає застосунку, який цілодобово має доступ до GPS і саджає батарею? Чи не встановлювали ви нещодавно щось нове? Запустіть перевірку на шкідливе ПЗ, але не скидайте з рахунків й інші чинники.

7. Невідомі застосунки, програми чи пристрої

Якщо застосунок або програма отримали доступ до вашого акаунта, вони зазвичай перелічені в налаштуваннях — у розділі на кшталт «авторизовані застосунки», залежно від сервісу. Незнайомі застосунки можуть свідчити про стороннього або про те, що за акаунтом тихо стежать. Щоб дістати доступ до облікового запису, стороння служба має отримати дозвіл, — і якщо зловмисник діє непомітно, особливо з чутливими дозволами, це серйозний ризик для приватності й безпеки. Те саме стосується пристроїв, які раптом виявляються підʼєднаними до ваших акаунтів.

Що робити. Негайно видаліть підозрілі застосунки й про всяк випадок запустіть антивірусну перевірку. Якщо помітили, що незнайомий застосунок авторизовано для доступу до інших акаунтів чи даних — наприклад, до сервісів Google, — відкличте дозвіл. Змініть паролі до всіх акаунтів, які могли постраждати, і вийдіть із них на всіх інших пристроях, щоб розірвати будь-які звʼязки.

8. У виписці — покупки, яких ви не робили

Якщо скомпрометували ваш фінансовий акаунт, ви про це дізнаєтеся доволі швидко. Більшість банків мають системи сповіщень, які позначають підозрілі транзакції й попереджають через застосунок чи push-повідомлення. Та дрібні «тестові» списання можуть прослизнути повз фільтри. Шахраї нерідко роблять кілька маленьких транзакцій, щоб переконатися, що на рахунку є кошти, перш ніж витрачати велику суму, — і часу на реакцію залишається обмаль. Тож якщо бачите дивні списання, хай навіть копійчані, дійте швидко.

Що робити. Негайно звʼяжіться з банком і обговоріть блокування рахунка чи картки — далі вам підкажуть наступні кроки. Якщо ви отримали листа, який нібито показує несанкціоновані транзакції, не користуйтеся номерами, посиланнями чи адресами з цього листа: відкрийте офіційний сайт банку й знайдіть контакти там, адже сам лист може виявитися фішингом.

9. Акаунт раптом заблоковано без попередження

Іноді доступ втрачають через порушення умов сервісу, про яке ви й не здогадувалися. Але буває й інакше: вас заблокували, бо в акаунті вже хтось інший. Залежно від обставин, причиною може бути витік пари «логін-пароль», фішинговий лист чи викрадені дані для входу.

Що робити. Якщо пароль змінено, спробуйте відновити акаунт — через резервну пошту чи номер телефону, які ви вказували під час реєстрації, а відновивши доступ, одразу змініть пароль. Перевірте на Have I Been Pwned, чи не фігурував ваш пароль у витоках. І ніколи не використовуйте однакові паролі на різних сервісах — це підвищує ризик ланцюгової втрати акаунтів. Якщо самостійно відновити доступ не вдається, зверніться до служби підтримки сервісу, зʼясуйте причину блокування й спробуйте його оскаржити. Гарантій, на жаль, немає — багато залежить від серйозності ситуації та готовності компанії допомогти. Якщо до акаунта привʼязані платіжні дані, поверніться до восьмого пункту й захистіть свої кошти.

10. Реклама стала підозріло влучною

Реклама раптом здається напрочуд персоналізованою — точно під ваші захоплення, роботу чи пошукові запити? Можливо, ваші акаунти моніторять для профілювання. Дані — цінна валюта: компанії платять за нашу увагу й кліки. Зі зібраної інформації (онлайн-активності, поведінки в соцмережах, пошукових запитів, використання застосунків) складають «тіньові профілі» — детальні досьє про те, хто ми, до чого схильні та які рішення про покупки можемо ухвалити. Щоб їх будувати, організації можуть відстежувати нашу пошту, соцмережі й акаунти в онлайн-магазинах.

Що робити. Повністю зупинити профілювання не вийде, але потік даних можна зменшити. Розгляньте VPN, щоб шифрувати й маскувати трафік; перегляньте дозволи застосунків, щоб обмежити збір даних; і вимкніть персоналізовану рекламу в налаштуваннях сервісів. На смартфоні також можна скинути або видалити рекламний ідентифікатор (advertising ID), щоб розірвати звʼязок між вами, пристроєм і рекламодавцями: в Android це розділ налаштувань конфіденційності з вкладкою реклами, в iOS — «Конфіденційність і безпека» → «Відстеження».

Підсумок: дійте швидко

Втрата акаунта, яким ви користуєтеся зрідка й де немає чутливих даних, — радше прикрість, ніж реальна загроза. Але вона може бути симптомом більшої проблеми, особливо якщо ви повторюєте ту саму пару «логін-пароль» на різних сервісах. А ось раптове блокування основної пошти, профілю в соцмережах чи банківського застосунку — це вже серйозно.

Не чекайте. Що швидше ви відреагуєте на підозру, що за акаунтом стежать або його захопили, то менше шкоди встигне завдати зловмисник — вашій репутації, приватності, безпеці й фінансам. Якщо потрібна додаткова допомога, негайно звертайтеся до служби підтримки сервісу.

Ця стаття 10 ознак, що хтось стежить за вашими акаунтами або має до них доступ — і як це зупинити раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Багато хто впевнений: варто змінити 4-значний PIN-код на 6-значний — і смартфон стане надійно захищеним. Дослідження безпеки показують протилежне: проти реального зловмисника, у якого обмежена кількість спроб, різниця між чотирма та шістьма цифрами мінімальна, а подеколи довший код навіть легше вгадати. До того ж сьогодні головна загроза — це вже не підбір коду, а ситуація, коли хтось підглядає, що ви вводите, а потім краде сам пристрій.

Що показало дослідження

Команда фахівців з Рурського університету в Бохумі, Інституту безпеки і приватності імені Макса Планка та Університету Джорджа Вашингтона провела перше масштабне дослідження того, як люди обирають PIN-коди саме для розблокування смартфонів. Учасникам Apple- та Android-пристроїв пропонували встановити чотири- або шестизначний код; частина могла обрати будь-яку комбінацію, частина — лише ту, що не потрапила до «чорного списку» заборонених варіантів.

Ключовий висновок: проти атакувальника, обмеженого кількома десятками спроб (саме так працює розблокування смартфона), 6-значний PIN-код дає мізерний приріст захисту порівняно з 4-значним — а на коротких дистанціях навіть програє.

Конкретні цифри з дослідження — частка кодів, які вдається вгадати:

• 10 спроб (максимум, який допускає iOS): підбирається 4,6% 4-значних і 5,7% 6-значних кодів.
• 30 спроб (менш наполегливий зловмисник на Android): 7,6% проти 8,8%.
• 100 спроб (розумна верхня межа для Android): 16,2% проти 12,5%.

Тобто на перших десятках спроб довший код не лише не допомагає, а навіть частіше відкриває пристрій зловмиснику.

Чому 6 цифр інколи слабші за 4

З погляду математики різниця колосальна. Чотиризначний код — це 10 тисяч можливих комбінацій, шестизначний — мільйон. Якби зловмисник міг перебирати варіанти без обмежень, повний перебір усіх 4-значних кодів зайняв би близько 12 хвилин, а всіх 6-значних — близько 20,5 годин.

Але на практиці смартфон не дає перебирати безкінечно: після кількох помилок вмикаються паузи та блокування. А отже, вирішує не розмір простору комбінацій, а те, наскільки передбачувано люди обирають код. І тут виявилася парадоксальна річ: найпоширеніші 6-значні коди розподілені ще «вужче», ніж 4-значні. Люди масово беруть прості послідовності на кшталт 123456 чи повтори однакових цифр, тож кілька перших здогадок зловмисника спрацьовують навіть частіше.

Які PIN-коди обирати не варто

Дослідники зібрали найпопулярніші комбінації. Якщо ваш код є в цьому переліку або побудований за схожою логікою — його варто змінити:

За цими комбінаціями стоять упізнавані шаблони: 2580 — це вертикальна лінія посередині клавіатури, 5683 на старих кнопкових розкладках складається у слово «LOVE», 159753 малює на цифровому полі літеру «X», а 789456 — це просто рядки клавіатури. Зловмисники чудово знають ці «візерунки» й перевіряють їх першими.

Чому небезпечно просто «дописати дві цифри» до старого коду

Окрема наукова робота дослідила поширену звичку: переходячи на 6-значний код, люди беруть свій старий 4-значний і додають до нього ще дві цифри. Виявилося, що це особливо вразливий сценарій. Якщо зловмисник уже знає ваш попередній 4-значний код, він може вгадати понад 25% таких «подовжених» 6-значних кодів усього за 10 спроб і понад 30% — за 30. Інакше кажучи, новий код успадковує всі слабкості старого.

Головна загроза 2020-х: підгледіти код і вкрасти телефон

Сьогодні зловмисникам часто взагалі не потрібно нічого вгадувати. Поширеною стала схема, яку детально описали журналісти-розслідувачі: у людному місці чи барі хтось підглядає, як власник вводить код розблокування, а потім викрадає сам смартфон. Знаючи код, злодій отримує не просто доступ до пристрою.

PIN-код (passcode) — це «корінь довіри» всієї системи. Біометрія — Face ID, Touch ID, розблокування за відбитком — лише надбудова над ним: щойно сканування не спрацьовує або пристрій перезавантажується, телефон усе одно просить код. А маючи код, зловмисник може змінити пароль облікового запису, вимкнути функції пошуку пристрою, отримати доступ до збережених паролів і банківських застосунків — і заблокувати справжнього власника назавжди. Описані випадки, коли потерпілі втрачали доступ до банківських застосунків ще до того, як устигали позначити телефон як втрачений.

Як виробники відповіли на цю загрозу

Apple. У відповідь на хвилю таких крадіжок Apple додала функцію Stolen Device Protection (захист викраденого пристрою), доступну з iOS 17.3. Коли вона ввімкнена, для найбільш чутливих дій поза «знайомими» місцями (домом чи роботою) самого коду вже недостатньо — система вимагає Face ID або Touch ID. А зміна пароля облікового запису Apple чи вимкнення біометрії передбачає обовʼязкову годинну затримку з повторною біометричною перевіркою. Це дає власнику час заблокувати пристрій дистанційно.

Android. Google вибудувала власний набір захисту від крадіжок. Функція Identity Check (перевірка особи), що зʼявилася в Android 15, вимагає біометрію для критичних дій — зміни PIN-коду, вимкнення захисту, доступу до паролів і банківських застосунків — коли пристрій перебуває поза довіреними локаціями. Доповнюють її Theft Detection Lock (миттєве блокування екрана, якщо телефон вихоплюють із рук), Offline Device Lock, дистанційне блокування через браузер та збільшені паузи після невдалих спроб введення коду. Частину цих функцій потрібно ввімкнути вручну.

Як захистити свій PIN-код і смартфон

• Використовуйте щонайменше 6 цифр, а краще — літерно-цифровий код. Більший приріст безпеки дає не подовження коду, а перехід на складніший пароль із літер і цифр.
• Уникайте дат, повторів і «візерунків» на клавіатурі. Роки народження, 1111, 123456, лінії та фігури на цифровому полі — найперші кандидати на підбір.
• Не робіть новий код «продовженням» старого. Не додавайте дві цифри до колишнього 4-значного коду — обирайте незалежну комбінацію.
• Увімкніть біометрію. Face ID, Touch ID чи розблокування за відбитком зменшують потребу набирати код у публічних місцях, де його можуть підгледіти.
• Активуйте захист від крадіжок. Stolen Device Protection на iPhone та Identity Check і повʼязані функції на Android варто ввімкнути заздалегідь — після крадіжки буде вже пізно.
• Прикривайте екран, коли вводите код. У транспорті, барі чи черзі затуляйте руку — так само, як біля банкомата.

Ця стаття PIN-код на 4 і 6 цифр: чому довший код не гарантує безпеки — і що справді захищає смартфон раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Компанія Meta підтвердила, що зловмисники захопили 20 225 акаунтів Instagram, скориставшись вразливістю у ШІ-системі підтримки користувачів для несанкціонованого скидання паролів.

Атака стала можливою через ваду в інструменті High Touch Support (HTS) — ШІ-системі підтримки, яка допомагає користувачам відновити доступ до заблокованих акаунтів Instagram. Інструмент не перевіряв, чи привʼязана вказана електронна адреса до конкретного акаунта, тож ініціатори загроз отримували посилання для скидання пароля й могли входити до чужих профілів та захоплювати їх — за умови, що власник не увімкнув двофакторну автентифікацію (2FA).

Як працювала вразливість

За поясненням Meta, сам інструмент функціонував коректно, проте через помилку в окремій частині коду система не звіряла надану електронну адресу з тією, що привʼязана до акаунта Instagram.

«Коли людина вказувала електронну адресу, раніше не повʼязану з акаунтом, система помилково надсилала посилання для скидання пароля на цю сторонню адресу замість того, щоб відхилити запит», — зазначила Ембер Ханна, заступниця головного юрисконсульта Meta з юридичного супроводу реагування на інциденти, у повідомленні про витік даних, поданому до офісу генерального прокурора штату Мейн.

Це дозволяло стороннім особам отримувати посилання для скидання пароля до акаунтів, якими вони не володіли. Після зміни пароля зловмисник міг увійти до профілю, якщо власник не активував 2FA.

Коли стався інцидент

Meta виявила вразливість 31 травня 2026 року. У поданні на сайті офісу генпрокурора Мейну датою інциденту вказано 17 квітня — імовірно, день першої атаки з використанням вади HTS. Отже, відкритий доступ зберігався близько семи тижнів, а сама компанія помітила проблему лише наприкінці травня.

Кожному штату Meta надіслала окремий лист із кількістю постраждалих місцевих користувачів. Наприклад, у документі для Мейну йдеться про 30 акаунтів у цій юрисдикції, тоді як загальна кількість скомпрометованих акаунтів — 20 225.

Які дані могли постраждати

Компанія заявила, що не має відомостей про те, яку саме особисту інформацію могли переглянути чи викрасти. Водночас Meta припустила, що зловмисники могли отримати доступ до:

• контактних даних — електронної адреси та/або номера телефону;
• дати народження;
• дописів і контенту — фото, відео, історій;
• особистих повідомлень і листування;
• історії активності та взаємодій в акаунті;
• інформації профілю — біографії та фото профілю;
• інших повʼязаних акаунтів і підключених сервісів.

Реакція Meta

Після виявлення інциденту компанія вимкнула ШІ-систему HTS та анулювала всі згенеровані нею посилання для скидання пароля, щоб заблокувати подальші спроби захоплення акаунтів у межах тієї самої кампанії. Усі потенційно скомпрометовані акаунти примусово направили на контрольну перевірку безпеки, а постраждалих користувачів попросили повторно змінити паролі та пройти автентифікацію, щоб відновити контроль над профілями.

«Перед повторним запуском інструмента Meta виправить перевірку автентифікації у точці входу для відновлення акаунтів Instagram, щоб гарантувати належне звіряння електронних адрес із наявними даними акаунта до ініціювання скидання пароля» — повідомили в компанії

Окремо Meta проводить комплексний аудит схожих механізмів відновлення доступу на інших своїх платформах, щоб виявити й усунути потенційні проблеми. Нагадаємо, що в березні компанія оголосила про розгортання ШІ-підтримки для всіх акаунтів Facebook та Instagram із можливістю скидати паролі й виконувати інші критичні дії з обслуговування акаунтів — саме такий обсяг повноважень і зробив наслідки вади настільки відчутними.

Не перший штраф для Meta

Це не перший випадок, коли Meta стикається з наслідками проблем із захистом даних. У грудні 2024 року Ірландська комісія із захисту даних (DPC) оштрафувала компанію на €251 млн (близько $264 млн) за витік даних 2018 року, що розкрив імена, електронні адреси, номери телефонів і місцеперебування понад 29 млн акаунтів Facebook.

Раніше, у листопаді 2022 року, Meta оштрафували на €265 млн ($275,5 млн) за неспроможність захистити дані користувачів Facebook від скрейпингу, а також на €91 млн ($100 млн) — за зберігання паролів сотень мільйонів користувачів у відкритому вигляді.

Як захистити свій акаунт Instagram

• Увімкніть двофакторну автентифікацію (2FA). Саме її відсутність дозволяла зловмисникам входити до акаунтів після скидання пароля. Надавайте перевагу автентифікації через застосунок-генератор одноразових кодів, а не через SMS.
• Перевірте активні сесії та пристрої в налаштуваннях безпеки Instagram і завершіть ті, які не впізнаєте.
• Перегляньте електронні адреси й номери телефонів, привʼязані до акаунта, та видаліть невідомі.
• Якщо ви отримали несподіване посилання для скидання пароля, якого не запитували, не переходьте за ним і встановіть надійний унікальний пароль.
• Регулярно переглядайте журнал входів і реагуйте на сповіщення про входи з нових пристроїв.

Ця стаття Понад 20 000 акаунтів Instagram викрали через злам ШІ-системи підтримки Meta раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Компанія Disc Soft Limited — розробник популярного емулятора оптичних дисків DAEMON Tools — підтвердила, що її інфраструктуру було скомпрометовано в результаті атаки на ланцюг постачання. Зловмисники впродовж місяця поширювали з офіційного сайту троянізовані інсталятори безкоштовної версії DAEMON Tools Lite, які заражали системи користувачів бекдорами та інфостилерами. Розробники випустили оновлену версію 12.6, що не містить шкідливого коду.

Що сталося: атака на ланцюг постачання

За даними Disc Soft, у білд-середовищі компанії було зафіксовано несанкціоноване втручання, через яке частина інсталяційних пакетів вийшла у скомпрометованому стані. 5 травня вийшла версія DAEMON Tools Lite 12.6, що не містить підозрілих файлів.

«Менш ніж за 12 годин після виявлення проблеми ми змогли впровадити рішення. За результатами поточного аналізу інцидент стосувався виключно безкоштовної версії DAEMON Tools Lite та не вплинув на жоден з інших наших продуктів», — повідомили в Disc Soft.

У компанії наголосили, що не мають підтверджень заяв про ураження всіх користувачів DAEMON Tools, а платні версії — DAEMON Tools Pro та DAEMON Tools Ultra — не постраждали. Disc Soft підтвердила, що інфраструктуру вдалося убезпечити, проте на цьому етапі компанія не атрибутує атаку конкретним ініціаторам загроз і не розкриває вектор первинного доступу — розслідування триває.

Хто в зоні ризику: користувачам безкоштовної Lite з 8 квітня

Інцидент стосується тих, хто завантажував або встановлював DAEMON Tools Lite версії 12.5.1 (free) починаючи з 8 квітня. Таким користувачам розробник радить:

• видалити застосунок;
• провести повне сканування системи актуальним антивірусним або захисним ПЗ;
• завантажити та встановити нову версію DAEMON Tools Lite 12.6 виключно з офіційного сайту.

Disc Soft видалила троянізовану збірку, яка більше не підтримується: тепер під час її запуску відображається попередження з пропозицією оновитися до актуальної версії.

Як працював шкідливий код: дві стадії та RAT-вкладення

Атаку першими публічно описали аналітики Kaspersky. За їхніми даними, троянізовані інсталятори (версії від 12.5.0.2421 до 12.5.0.2434) мали дійсний цифровий підпис і поширювалися саме з офіційного сайту, що убезпечувало їх від базових перевірок репутації. Вкладений у бінарники шкідливий код розгортав корисне навантаження, яке закріплювалося в системі та активувало бекдор під час старту ОС.

На першій стадії в систему доставлявся простий інфостилер. Він збирав дані для профілювання жертви — ім’я хоста, MAC-адресу, перелік запущених процесів та встановленого ПЗ, мовну локаль системи — й передавав їх на сервери, підконтрольні зловмисникам. На основі результатів частина інфікованих пристроїв отримувала другу стадію: легкий бекдор, здатний виконувати команди, завантажувати файли та запускати код безпосередньо в пам’яті.

Щонайменше в одному випадку дослідники зафіксували розгортання QUIC RAT — шкідливого ПЗ для віддаленого доступу, яке вміє ін’єктувати код у легітимні процеси та підтримує кілька протоколів зв’язку.

Масштаб: понад 100 країн та тисячі заражених пристроїв

За оцінками дослідників, троянізовані інсталятори DAEMON Tools Lite з 8 квітня встановили на тисячах систем у понад 100 країнах. Серед уражених — організації роздрібної торгівлі, наукові, державні та промислові структури в Росії, Білорусі та Таїланді, а також домашні користувачі в Україні, Росії, Бразилії, Туреччині, Іспанії, Німеччині, Франції, Італії та Китаї.

В оновленні до початкового звіту дослідники підтвердили, що версія DAEMON Tools Lite 12.6.0.2445, випущена після їхнього розкриття, більше не демонструє шкідливої поведінки.

Що це означає для користувачів в Україні

Інцидент із DAEMON Tools — типова атака на ланцюг постачання: цифровий підпис розробника та офіційний сайт у цьому сценарії не є гарантією безпеки. Зокрема:

• якщо ви встановлювали DAEMON Tools Lite 12.5.1 (free) з 8 квітня, варто негайно перевірити пристрій і оновити програму до 12.6;
• рекомендуємо перевірити журнали мережевої активності на наявність підозрілих з’єднань з невідомими серверами;
• фахівцям з кібербезпеки в організаціях варто врахувати індикатори компрометації, опубліковані дослідниками, у системах виявлення;
• про підозру на компрометацію корпоративних систем слід повідомити CERT-UA (cert.gov.ua) та, у разі шкоди, Кіберполіцію.

Окрема ремарка: серед дослідників, які першими описали цю атаку, — компанія Kaspersky (Лабораторія Касперського), що має російське походження. Користувачам та організаціям в Україні нагадуємо, що використання захисного ПЗ російського або білоруського походження (зокрема Kaspersky та Dr.Web) є небезпечним з огляду на безпекові ризики та чинні рекомендації українських державних регуляторів. Інформацію про індикатори компрометації краще брати з первинних звітів та звіряти з даними інших дослідницьких команд.

Як знизити ризик подібних атак

• Завантажуйте програмне забезпечення лише з офіційних джерел, але не покладайтеся виключно на цей критерій: атаки на ланцюг постачання спрямовані саме на легітимні канали дистрибуції.
• Підтримуйте захисне ПЗ та операційну систему в актуальному стані; вмикайте захист на основі поведінкового аналізу.
• Використовуйте принцип мінімальних привілеїв та окремий обліковий запис без прав адміністратора для повсякденної роботи.
• Вмикайте багатофакторну автентифікацію для критичних сервісів, щоб ускладнити подальше використання викрадених даних.
• Регулярно створюйте резервні копії важливих даних і зберігайте їх офлайн або в незалежному середовищі.
• Для організацій — впроваджуйте моніторинг кінцевих точок (EDR) та контроль вихідного мережевого трафіку, щоб швидше виявляти зв’язок з керувальними серверами.

Ця стаття DAEMON Tools підтвердили злам: інсталятори безкоштовної версії містили шкідливе ПЗ раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

Американське розвідувальне співтовариство офіційно звинувачує російських хакерів у зламі SolarWinds, але поки що не може прямо звинуватити в цьому російську владу.

ФБР, АНБ та Офіс директора Національної розвідки опублікували спільну заяву з Агентством з питань кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA) щодо їх розслідування щодо витоку, пише PC Magazine.

“Ця робота вказує на те, що група (APT), яка стоїть за цим інцидентом,  імовірно, є російською за походженням, несе відповідальність за більшість або всі нещодавно виявлені злами як урядових, так і неурядових мереж”, – йдеться у повідомленні.

Відомства не надали конкретних доказів у цій заяві. Однак, як повідомляється, американські чиновники підозрюють, що російські хакери, які фінансуються державою, зламали ІТ-компанію SolarWinds, яку вони потім використали як стартовий майданчик для проникнення в кілька урядових відомств США.

Атака передбачала підробку програми Orion від SolarWind, яка потім розповсюджувалася на комп’ютери Windows, що належали близько 18 000 клієнтів. Однак підозрювані в цьому російські хакери орієнтувались лише на невелику частину цих клієнтів з додатковим шкідливим програмним забезпеченням, здатним шпигувати за комп’ютерами та красти файли.

“На сьогодні ми виявили менше 10 державних установ США, які належать до цієї категорії, і працюємо над виявленням неурядових структур, які також могли бути зламані, – йдеться у спільній заяві. – На даний момент ми вважаємо, що це було і продовжує бути зусиллями зі збору розвідданих”.

До федеральних відомств, шо потрапили в цей список, належать Міністерство фінансів США, Державний департамент, Міністерство торгівлі та Департамент енергетики, а також деякі підрозділи Пентагону.

Сам Кремль заперечує причетність до зламу  SolarWinds. “Зловмисна діяльність в інформаційному просторі суперечить принципам зовнішньої політики Росії”, – йдеться у повідомленні російського посольства.

Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:

Як змінити обліковий запис Google за замовчуванням на комп’ютері? – ІНСТРУКЦІЯ

Як використовувати Google Duo для здійснення відеодзвінків? – ІНСТРУКЦІЯ

Як безпечно вітати, спілкуватися, святкувати через Інтернет? Поради

Як додавати, редагувати або видаляти збережені паролі в Microsoft Edge? – ІНСТРУКЦІЯ

Як швидко очистити всі сповіщення на Mac? ІНСТРУКЦІЯ

Зверніть увагу, більшість фішинг-кампаній працюють шляхом використання імен відомих компаній, брендів та продуктів. Мета зловмисників – змусити користувачів думати, що початкове повідомлення надходить від законної особи, збільшуючи тим самим шанси, що Ви натиснете та ініціюєте завантаження шкідливого програмного забезпечення.

Окрім цього, Google Project Zero розкрив уразливість “нульового дня” у Windows, спричинену неправильним виправленням CVE-2020-0986  – недоліка безпеки, шо став відомим з кампанії, яка отримала назву Operation PowerFall.

До речі, через одинадцять місяців після того, як компанія Microsoft офіційно припинила технічну підтримку операційної системи Windows 7, Google нарешті закликала розробників Chromium припинити використання цієї ОС.

Ця стаття Розвідслужби США офіційно звинуватили росіян в зламі SolarWinds раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Побокін Максим

На Tianfu Cup, одному з найбільших змагальних заходів для хакерів, фахівці продемонстрували раніше невідомі експлойти, за допомогою яких вдалося пробити найпопулярніші операційні системи і софт.

Захід Tianfu Cup проходив у Китаї вже в третій раз, у 2020 році його прийняло місто Ченду. За словами організаторів, в ході конкурсу дослідники змогли зламати:

• iOS 14, запущену на iPhone 11 Pro Samsung Galaxy S20;
• Windows 10 v2004 (квітневе оновлення 2020 року);
• Ubuntu;
• Chrome;
• Safari;
• Firefox;
• Adobe PDF Reader;
• Docker (Community Edition);
• VMWare EXSi QEMU;
• Прошивку маршрутизаторів TP-Link і ASUS.

В цьому році в конкурсі брали участь 15 команд китайських хакерів. У кожної було по три п’ятихвилинних спроби, за які вони повинні були зламати обрану версію ОС або інший софт експлойтами власної розробки. За кожен вдалий злам командам виплачували винагороду, яка варіювалося залежно від мети і типу уразливості.

Всі успішні експлойти, само собою, відправилися прямо розробникам, щоб останні змогли випустити патчі. Фахівцям компанії Qihoo 360 вдалося перемогти в конкурсі і заробити $ 744 500.

Радимо звернути увагу на поради, про які писав Cybercalm, а саме:

У Zoom нарешті доступне наскрізне шифрування: як увімкнути його на своєму пристрої?

Фішингові листи: розпізнаємо шахрайство на реальному прикладі

Як зупинити отримання SMS на свій смартфон із розсилкою від торгових мереж?

Як виміряти рівень кисню у крові за допомогою Apple Watch? – ІНСТРУКЦІЯ

Як увімкнути нову функцію відстеження миття рук на Apple Watch? – ІНСТРУКЦІЯ

Нагадаємо, компанія Google випустила чергові патчі для Android, загалом усунувши понад 30 уразливостей. Найсерйознішою з нових проблем, згідно з бюлетенем, є можливість віддаленого виконання коду (RCE), виявлена в одному з компонентів системи Android.

Також мешканця  міста Хмельницький впіймали на розповсюдженні конфіденційної інформації користувачів мережі Інтернет, серед якої були логіни та паролі доступу до різних інтернет-ресурсів, електронних поштових скриньок, облікових записів соціальних мереж та електронних гаманців

До речі, у WhatsApp з’явилася довгоочікувана функція, що дозволяє автоматично видаляти повідомлення. Тепер користувачі можуть включити “Автовидалення” для особистих чатів, після чого відправлені повідомлення будуть зникати через сім днів. У групових бесідах тільки адміністратори можуть включити або відключити нововведення.

Зверніть увагу, що зловмисники зловживають функціоналом Google Диска і використовують його для розсилки нібито легітимних електронних листів і push-повідомлень від Google, які в разі відкриття можуть перенаправити людей на шкідливі web-сайти.

Окрім цього, нову вимагацьку кампанію, націлену на користувачів сервісу для відеоконференцій Zoom, виявили дослідники Bitdefender Antispam Lab. Мова йде про так зване “інтимне вимагання” (sextortion), яке припало до смаку зловмисникам останнім часом.

Ця стаття Фахівці ІТ продемонстрували робочі способи зламу ОС та софту раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Команда дослідників з США, Австралії та Австрії розробила новий варіант атаки Rowhammer. На відміну від попередніх версій нова атака під назвою RAMBleed дозволяє не тільки модифікувати дані і підвищувати привілеї, а й викрадати збережені на пристрої дані.

Rowhammer – це клас експлойтів для апаратної уразливості (CVE-2019-0174) в сучасних картах пам’яті. За замовчуванням дані в картах пам’яті зберігаються в осередках, розташованих на кремнієвому чипі в рядах, що утворюють сітку. У 2014 році вчені виявили, що багаторазове читання даних, що зберігаються в одному ряду, призводить до виникнення електричного заряду, здатного впливати на дані в сусідніх рядах. Атака отримала назву Rowhammer, і з її допомогою вчені могли або пошкоджувати дані, або використовувати їх в шкідливих цілях.

З 2014 року дослідники суттєво розширили можливості оригінальної атаки, проте вилучити з пам’яті і викрасти дані з її допомогою вдалося тільки зараз.

Для того щоб RAMBleed стала можливою, вченим вдалося змусити розподільник пам’яті Linux (buddy allocator) виділити великий блок пам’яті послідовних фізичних адрес, що дозволив їм переробити атаку. Дослідники створили новий механізм “Frame Feng Shui” для розміщення сторінок програми жертви в потрібному місці фізичної пам’яті. Крім того, вони розробили новий метод управління даними в пам’яті і повтору їх читання (так званий row hammering) для визначення, які дані знаходяться в сусідніх слотах пам’яті.

До речі, застаріле шкідливе програмне забезпечення ICEFOG (інша назва Fucobha), яке вважали таким, що зникло, знову з’явилося в арсеналі кіберзлочинців.

Також за останні кілька років майже 440 мільйонів користувачів Android встановили додатки з Google Play Store, що містять нав’язливу рекламу.

Нагадаємо, що спільна команда дослідників з Віргінського політехнічного інституту, аналітичного центру RAND і компанії Cyentia Institute опублікувала результати цікавого дослідження, з’ясувавши, яка кількість уразливостей, виявлених за останній десяток років, насправді використовувалася у реальних атаках.

Ця стаття З’явився спосіб викрадати дані з сучасних карт пам’яті раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Злам веб-камер є досить поширеним явищем. До того ж, все частіше хакери підключаються до камер смартфонів, пише АndroidІnsider.

Згідно з даними досліджень, близько 9 мільйонів камер пристроїв відкриті для атак і практично жодним чином не захищені.

Ось кілька способів зрозуміти, хакнули Ваш пристрій чи ні.

Правило №1

Найпростіший спосіб – перевірити, чи працює зараз камера. Як правило, при роботі камера світиться зеленим кольором. Вбудовані ж в ноутбуки веб-камери і камери смартфонів практично ніколи не мають такого світіння, тому потрібно заглянути в “Диспетчер задач”. Для настільних рішень можна перевірити, чи не завантажена веб-камера в дереві процесів.

Для смартфонів ж можна використовувати програми для тестів із навантаження на “залізо” пристрою і з перевірки Інтернет-трафіку. Якщо Ваша камера “з’їдає” занадто багато ресурсів або трафік передачі даних підозріло зріс – варто задуматися про безпеку свого телефону.

Правило №2

Власникам лептопів варто перевірити папку з файлами веб-камери. В ідеалі вона повинна бути порожня або мати лише ті фото і відео, які зробили саме Ви. Володарям смартфонів також варто звернути увагу на файлове сховище. І краще робити це за допомогою підключення до ПК, так як віруси можуть приховувати зроблені скріншоти та відеозаписи на смартфоні.

Правило №3

Також ще можна ускладнити життя хакерам, використовуючи VPN. Сервери будуть маскувати Ваш пристрій в Інтернеті, надаючи іншу IP-адресу, що не дозволить так легко отримати доступ до Вашого приватного життя.

До речі, відомий дослідник з кібербезпеки Трой Хант (Troy Hunt) на власному сайті haveibeenpwned.com дає змогу користувачам перевірити, чи не потрапив їхній екаунт до витоків баз даних із паролями під назвою “Collection #1”.

Як відомо, витік даних із майже 773 мільйонами унікальних адрес електронної пошти та понад 21,2 мільйона паролів було оприлюднено хакерами минулого тижня. Загалом база даних містить понад 1 мільярд унікальних комбінацій “email + пароль” облікових записів із різних сайтів та сервісів.

Ця стаття Як захистити веб-камеру від хакерів? Поради раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Семенюк Валентин

Ми живимо в цифрову епоху, тому захист даних – проблема, яка з кожним днем стає все більш актуальною для кожного. Як захистити свої повідомлення, дзвінки, листи та іншу цифрову інформацію від хакерів? Як не стати жертвою шпіонажу, коли все викладається у відкритий доступ?

Якщо раніше ми хвилювалися в основному за комп’ютери та ноутбуки, то зараз фокус змістився на смартфони, які завжди з нами.

Способи зламу

Перший і найпростіший спосіб зламати телефон – фізично отримати до нього доступ і встановити шпигунський додаток. Другий  (так само простий) спосіб – скористатися незахищеною мережею Wi-Fi, наприклад, у кафе або аеропорті.

Оскільки публічні Wi-Fi-мережі доступні всім, хакери з легкістю можуть проникнути у Ваш пристрій і побачити Ваш трафік.

Менш поширений спосіб проникнення в телефон – через USB-порт, який замаскований під зарядний пристрій. Не залишайти смартфон заряджатися в незнайомих місцях!

Крім цього, є SMS-фішинг: вам на телефон відправляється повідомлення (начебто з банку або від вашого провайдера), під час відкриття такого повідомлення на телефон встановлюється вірус.

Як зрозуміти, що Ваш телефон зламали?

1. Якщо батарея телефону розряджається надто швидко, можливо, у фоновому режимі працює якийсь невідомий додаток. Це цілком може бути шпигунське ПЗ.
2. Якщо телефон постійно перезавантажується, вимикається, самостійно запускає додатки або набирає випадкові номери, це може свідчити про те, що в нього намагаються проникнути хакери.
3. Якщо телефон постійно нагрівається, навіть коли ви його не використовуєте, – це ще одна потенційна ознака роботи фонового додатку.
4. Якщо в списку нещодавніх викликів ви бачите незнайомі номери, це може означати, що до вашого телефону підключаються з-за кордону.
5. Якщо ви не можете вимкнути телефон або керувати найпростішими функціями типу яскравість і камера, ймовірно, контроль над пристроєм захоплено хакерами.
6. Нарешті, якщо під час розмов ви постійно чуєте сторонні шуми або ехо там, де цього не було раніше, то це також привід задуматися.

Кілька порад із захисту від хакерів:

• Не відкривайте повідомлення з незнайомих адрес;
• Заряджаючи телефон в незнайомому місці, вибирайте опцію «Тільки зарядка»;
• Вимикайте автоматичне підключення до публічних Wi-Fi-мереж;
• Не здійснюйте онлайн-покупок через публічні мережі і не вибирайте опцію «Запам’ятати пароль», якщо ви не впевнені в безпеці мережі.

Ця стаття Як розпізнати злам та крадіжку даних з Вашого смартфону? раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Олена Кожухар